23 грудня 2021, 18:46

"И Ленин такой молодой"

Владимир Путин в очередной раз заговорил про Ленина, который создал Украину.

Ну что тут сказать? Комплексы и противоречия.

Я, так понимаю, президент России хотел подчеркнуть, что Украина в границах по состоянию на 1991 год была создана в советский период. И что?

Так если Путин так чтит советский период, так что ж он пересматривает границы тогда? И почему тогда только границы с Украиной? А не отдаёт часть территорий Эстонии или Латвии, например. Хотела бы напомнить, что 27 июня 2015 года Генпрокуратура России начала пересмотр советской истории – имею в виду странную формулировку о том, что "принятые в 1954 году решения президиумов Верховных Советов РСФСР и СССР о передаче Крымской области из состава РСФСР в состав Украинской ССР не соответствовали Конституции РСФСР и Конституции СССР". В таком случае получается, что и другие подобные решения советского периода, по аналогии, тоже нелегитимны. Следующим решением Генпрокуратуры РФ должно быть, скажем, признание нелегитимным решения Верховного Совета СССР в 1944 году о вхождении Псковской области в РСФСР из Эстонской СССР и Латвийской СССР.

И так ли уж чтит Путин Ленина? Я вот помню, как он его где-то даже критиковал – за переход от губерний в Империи к республикам в СССР.

Этот бесконечный возврат российских политиков к прошлому от двух проблем:

1. Психологического комплекса от проигрыша СССР в Холодной войне.

2. От боязни РФ заниматься собственной идентичностью, заменяя это поиском внешних "врагов".

И если в советский период история трактовалась как идеология, то в современной РФ – все больше как пропаганда.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...

Про оптимізм та песимізм руху до нового світопорядку

Уже навіть генсек ООН Антоніу Гутерреш визнав, що "ми живемо в період хаосу та змін" і закликав до "оновлення архітектури міжнародної безпеки"...

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...

Декілька висновків/спостережень щодо Мюнхенської конференції

1. На відміну від попередніх років до 2022 року (навіть, уже після 2014-го), ця конференція проходила під знаком обговорення не окремих деталей та протиріч в рамках існуючого світопорядку, а з розумінням того, що колишніх правил немає, і формуються нові...

Якою може бути відповідь Європи на "стан руйнування" (у контексті Мюнхенської конференції)

Ну, що ж, дискусія "Так/Ні" всередині Європи, яка активізувалась після Давосу (Гренландії, "Ради миру" Трампа та збереження ризику Росії) щодо стилістики взаємодії із США, матиме продовження і на Мюнхенській конференції...

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...