20 травня 2022, 14:48

О лице РФ

Эта война, в итоге, покажет не силу России, как рассчитывал Кремль, а наоборот – ее слабость. Происходящее неизбежно будет иметь/уже имеет продолжение внутри самой РФ.

Тут речь идёт не просто о лице Путина, которого давно нет (и сохранять в этом смысле нечего). Тут речь идёт о лице самой РФ. Не с точки зрения внешнего восприятия, а с точки зрения внутренних процессов.

Ведь куда ни посмотри – везде рабский менталитет. Возьмем, например, ЯНАО. Один из самых богатых регионов (энергоресурсы). Так там есть города, в которых до сих около 20% бараков. Вот такое "вставание с колен".

Впрочем, чему удивляться, если церкви у них на улицах Ленина, а похоронные услуги – на улицах Энтузиастов. Воруют при этом везде. Городами воруют. Сразу вспоминается "голубой воришка" и лицо Табакова. Сам же играл в него и сам же поддерживал Путина. Пока жив был.

Выходит, в Украине они хотят воровать и убивать, а у себя – держать "глубинный народ" на страхе и пропаганде за быдло. Зоны в РФ, как говорят – это настоящие пыточные (включая методы "с швабрами"). Если российские военные и наёмники – это животные, то можно себе представить, на что способны зеки. Пока в Европе развивают государства с акцентом на заботе о людях (Швейцария – вообще как другая планета), в России постоянно гулаги получаются. А ведь им дали все. Рыночную экономику, олимпиады с чемпионатами, разные статусы. В общем, мир к ним повернулся лицом. Но там все равно гулаги создают.

И вот они хотят это делать везде, а не только в России. Любой уважающий себя народ на позволил бы такого. В Украине такой режим быстро снесли бы. А в России – раболепие. Президент-царь. И там это считается, типа, норм.

Люди оказались рабами на своей же (или уже не на своей?) земле. Видимо, отмены крепостного права в головах не получилось. Указ издать – одно дело. А ты возьми и в голове отмени рабский менталитет – это куда сложнее.

Вот и не знают они сами, кто в итоге. Стадо, которое теперь ещё послали на войну.

Они хотя бы кокошники на День России надевали что ли, тогда было бы понятно, что россияне. А так – не разберёшь, кто они такие вообще. Или они и кокошников боятся? Потому что это мордовская тема. Боятся признать в себе часть мордвы, вместо мифа об "одном народе" с украинцами, которого их же послали убивать.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...

Декілька висновків/спостережень щодо Мюнхенської конференції

1. На відміну від попередніх років до 2022 року (навіть, уже після 2014-го), ця конференція проходила під знаком обговорення не окремих деталей та протиріч в рамках існуючого світопорядку, а з розумінням того, що колишніх правил немає, і формуються нові...

Якою може бути відповідь Європи на "стан руйнування" (у контексті Мюнхенської конференції)

Ну, що ж, дискусія "Так/Ні" всередині Європи, яка активізувалась після Давосу (Гренландії, "Ради миру" Трампа та збереження ризику Росії) щодо стилістики взаємодії із США, матиме продовження і на Мюнхенській конференції...

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...

Трохи realpolitik

За минулий рік відомий розрахунок Кремля щодо Європи "пересидіти Захід" набув явно-очевидно не тільки характеру ставок на внутрішньополітичні та внутрішньоекономічні процеси в окремих країнах західних альянсів...

Про переговори в Абу-Дабі

Судячи з усього, це лише старт реального переговорного процесу (якщо ми говоримо про участь РФ). Звісно, це не означає, що ми уже на шляху визначення часових рамок припинення військових дій, або що Росія сприйняла підхід, який передбачає компромісність, і не факт, що сприйме...