3 червня 2022, 14:41

100 дней войны

1. Метафизика (о предпосылках). Война таки действительно метафизическая. Россия использовала любой надуманный повод для войны, решение относительно которой вызревало давно (то "нацисты", то НАТО, то "русофобия"), Кирилл дошёл аж до слов о метафизике. А в итоге оказалось, что это действительно глобальная война – прошлого и будущего, мертвого и живого, больного и здорового. Метафизика – на стороне Украины.

2. Лица без масок (о субъектах). Война показала, кто есть кто. Украина, сражающаяся за свою жизнь. Запад, выходящий с разной скоростью из размеренности бытия и умиротворительной линии поведения в отношении РФ, вплоть до того, что можно было проспать и собственные проблемы. Россия без лица, у которой под маской оказалось одни сплошные язвы и комплексы. Китай, традиционно ожидающий у берега реки момента, как проплывут трупы врагов.

3. Видение (о перспективе). Украина однозначно победит в этой войне – это понятно. Столько горя принесла нам эта вероломная война – это я к вопросу о цене. Но важна не просто победа, а чтобы война больше никогда не повторилась. Это в том числе и вопрос видения поствоенного мира, который меняется на наших глазах по ходу войны. Украинская армия становится одной из самых сильных в мире, в то время как российская приобретает статус "второй с конца". Запад меняет оборонные стратегии (трансформация позиции Германии и Италии – невообразимо просто, хоть нам, абсолютно оправданно, кажется, что все происходит очень медленно). Финляндия и Швеция идут в НАТО. Дания инициирует референдум о присоединении к оборонной политике ЕС (хотя в 1993 году был референдум с прямо обратной постановкой вопроса). Китай – на распутье, отсидеться в стороне уже не получится. Россия как огромная территория непрогнозированных сценариев. Долгую перспективу будет формировать видение

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...

Трохи realpolitik

За минулий рік відомий розрахунок Кремля щодо Європи "пересидіти Захід" набув явно-очевидно не тільки характеру ставок на внутрішньополітичні та внутрішньоекономічні процеси в окремих країнах західних альянсів...

Про переговори в Абу-Дабі

Судячи з усього, це лише старт реального переговорного процесу (якщо ми говоримо про участь РФ). Звісно, це не означає, що ми уже на шляху визначення часових рамок припинення військових дій, або що Росія сприйняла підхід, який передбачає компромісність, і не факт, що сприйме...

Дух Давосу

"Дух діалогу" – так була сформульована основна тема цьогорічного форуму у Давосі, присвяченого тому, "як зробити світ кращим". А ще, не так давно, зʼявилось формулювання "Дух Анкориджу", яке запустив Кремль після зустрічі лідерів США та РФ Дональда Трампа і Володимира Путіна на Алясці, як спробу усунути Європу/Україну від переговорного процесу...

Про дипломатичний фронт

Останні місяці – особливо активні у прояві всіх трьох складових війни та пошуку миру: фронт (інтенсивні бої), тил (атаки РФ по цивільній інфраструктурі), дипломатія (мирні переговори)...

Нові виклики для Європи

Події у Венесуелі (у контексті рамки автократії vs демократії) трактуються переважно у двох прямо протилежних підходах. Перший – це знак для всіх автократій, що їхня доля в будь-який момент може бути вирішена у спосіб, коли сильна демократична держава в обхід тривалих погоджень усіх з усіма може виявити рішучість...