16 липня 2022, 10:32

Россия попала в свою же ловушку

Когда в России начинали эту войну, очевидно, исходили из перспективы "Есть Россия нет Украины".

Но никак не от обратного – "Есть Украина нет России". А все может быть.

РФ ведёт войну на уничтожение, не оставляя выбора ни другим, ни себе. В итоге, делая несовместимым своё существование со всем цивилизованным миром. Во всяком случае в том формате, в котором живет вся страна. В уничижительном формате. Государства-террориста, где война это единственная идеология.

Есть футбольный матч. Он длится 90 минут.

А есть действительно метафизическая битва между Украиной и Россией (как протоимперией, мыслящей себя практиками из позапрошлых веков). Она длится уже больше 800 лет.

Считаю, что этот футбольный матч подходит к концу. Все замены сделаны, условно говоря. Август и сентябрь как подготовка к "зимней фазе" войны, прогнозировано, будут горячими. Нас ждёт либо серия пенальти, либо гол в добавленное время.

Но метафизически Украина уже выиграла. Украина видит себя как государство. И украинцы видят себя как народ и граждане. Мы смотрим в будущее.

А Россия живет прошлым, и что самое парадоксальное – взяла все самое худшее, в итоге, от разных эпох, обнулив тем самым те выигрышные позиции, которые достались в наследство (постоянное членство в СБ ООН, например, которое выглядит теперь как абсурд).

При этом настоящие русские, которые безусловно есть, проиграли в обоих случаях. Они прекрасно понимают, что для них как граждан РФ не лучшие времена. Карма изрезана/испорчена на 100 лет наперед. Внутри России победила шариковщина. А от потомков шариковых толку не будет. Его априори не может быть. По факту.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Що може бути далі після ''ні миру, ні війни''

Власне, навіть, з публічних заяв/розмов можна виокремити дві складові: 1. Зупинка війни та інструменти, які можуть бути задіяні для цього...

Світова еклектика

Все ж, навіть публічне інформаційне поле останніх місяців дає підстави вважати, що є налаштованість у тих, хто має важелі впливу, докласти зусиль для припинення війни...

Про гарантії безпеки

Все ж, показовим є те, з якою обережністю західні лідери обговорюють можливу миротворчу місію в Україні, всіляко підкреслюючи варіант на після гарячої фази війни...

Про стратегічну не/визначеність та рух до неї

Все ж, є відчуття та певні передумови вважати, що адміністрація Дональда Трампа енергійно почне діяти у напрямку зупинки війни. Це також помітно і по рішеннях діючої адміністрації Джозефа Байдена, яка зараз задіює усі можливі ресурси, що важливо...

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...