26 липня 2022, 14:39

Как лечить коллективный диагноз РФ

Как и многие, я часто задаюсь вопросом: как все дошло до решения России начать полномасштабное вторжение в Украину? Как к этому пришли все в РФ – от верхов до низов?

Дело ведь не только в режиме Путина. Как и – не только в имперских амбициях РФ.

Проблема уходит глубже, в ложные представления россиян об Украине, да и о России, и как следствие – навязывание всего этого пропагандистского треша про "нацистов", один народ, про Украину как окраину и неадекватности России в отношении себя самой (абсолютно рукотворный результат).

На языке психиатрии происходящее в России в качестве коллективного диагноза можно описать как парафрению. Это фантастический бред особо большого размаха. Тип бреда, который характеризуется сочетанием бреда величия, бреда преследования и бреда воздействия: "Больные считают себя великими людьми, обладающими фантастическими способностями, и при этом испытывают ощущения воздействия извне, либо убеждены, что сами могут оказывать такое воздействие. Например, общение с инопланетянами посредством мыслей".

Это значит, что быстрого выздоровления не будет. Поскольку проблема в России зашла далеко вглубь ложных предоставлений о мире и о самих себе. И прохождение через "сумерки идолов" (у Фридриха Ницше есть такая работа, в любом случае предстоит). А Фрэнсис Бэкон под "идолами" вообще понимал заблуждения и ложные представления как источники человеческих ошибок. Российскую болезнь невозможно вылечить одной только сменой политического режима. Она привязана к образу России как государства. Не будет нового представления/видения, как государства, адекватного 21 веку, появятся новые идолы и дальше заход на очередной круг оболванивания. Очередной круг несвободы. Свобода всегда требует усилий.

А чтобы это видение появилось, для начала надо взглянуть на себя и окружающих, и увидеть мир в его действительности, а не вымышлености. Будь внутри российского общества адекватное представление об Украине, возможно, и не возникла бы эта больная идея войны. Разрушительной для самой РФ.

Вот, собственно, так появилась идея программы "Два пути". Как разговор о реальной Украине, а не той, которую годами показывала и продолжает показывать российская пропаганда. О процессах, где майданы, досрочные выборы, свобода слова, активная гражданская позиция и политическая конкуренция – это не исключение и не "госпереворот", как показывают в РФ, а закономерные характеристики украинской политической системы.

Украина – не Россия. И не "окраина" "метрополии" (в этом смысле Киев и Киевская Русь – метрополия, а не наоборот; но нам чужого не надо). Чем скорее это поймут в России, тем быстрее ответят на вопрос, а что из себя представляет/должна представлять РФ как государство в 21 веке.

Ссылки на три выпуска программы:

https://youtu.be/mzyqWhVFkUM

https://youtu.be/ivb3hXKQTaU

https://youtu.be/1S72VYzdd8U

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...