17 лютого 2023, 16:22

Заходячи на другий рік війни

Найближчими тижнями відбудеться багато публічних заходів на тему першого року повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Мюнхенська конференція, Генасамблея ООН, візит Байдена до Польщі, мітинг Путіна у Лужниках, тощо.

Зрозуміло, що коли війна заходить на другий рік, не бачити і не обговорювати глобальний аспект війни і трансформацій, що відбулися/відбуватимуться – неможливо.

Якщо коротко, я б так сформулювала питання/позицію стосовно кожної з сторін.

1. Для України (позиція якої полягає у прагненні повернути всі наші території до рівня 1991 року, а в якості механізму гарантій безпеки від повторення війни розглядати членство України в ЄС та НАТО), важливо зрозуміти, наскільки важливою є наша внутрішня цілісність. Маю на увазі не політичну позиційність (тут конкуренція обов'язково має бути, але здорового характеру). Маю на увазі синхронність військового посилення України та внутрішніх перетворень. Обидві складові – однаково значимі.

2. Стосовно Росії важливо зрозуміти, наскільки всередині/за межами РФ є джерело альтернативних військовому курсу країни поглядів. З урахуванням виборів у 2024 році (хай вони мають і формальний характер), влада точно не відійде від курсу на війну. Проте намагатися зупинити війну зсередини, пропонуючи можливі альтернативи (це завдання, наприклад, російської опозиції, що знаходиться за межами РФ) – все одно необхідно.

3. Захід, суттєво збільшивши масштаб військової допомоги Україні (крім винищувачів та далекобійних ракет), все одно не може зробити остаточного вибору між своєю тактикою. Будь-який з варіантів подальшого розвитку війни містить ризики (немає варіанта без ризиків), проте, як мені здається, на Заході все ще немає єдиної думки щодо того, який з варіантів – повільна військова допомога та розтягнута війна чи надання Україні всієї необхідної військової допомоги в найкоротші терміни і перспектива швидкого переходу до контрнаступу – менш чи більш ризикований з точки зору розширення війни. Хочеться вірити, що Захід, врахувавши досвід минулого десятиліття, все ж таки прийде до висновку, що розтягнута війна містить більше ризиків та може поглибити діючі/породити нові проблеми.

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...

Про "червоні лінії"

Взагалі, вираз "червоні лінії" трохи про епоху, що відходить. Про систему, що склалася після Другої Світової війни, де інструмент "червоних ліній" виконував, передусім, функцію запобігання...

Про заборону релігійних організацій, афілійованих з РПЦ

Рішення щодо заборони в Україні релігійних організацій (265 голосів за у другому читанні), що мають відношення до РПЦ, є закономірним. Підхід "ми проти агресії, але не називаємо агресора" (а були ж іще хресні ходи за мир, щоб показати, що ніби-то в Україні йде внутрішня війна), згадуємо Кирила (бо такі канони) і тд в умовах повномасштабного вторгнення є непрацюючим...

Курський бумеранг для Росії

Декілька висновків з прецеденту у Курській області. 1. Дії Сил оборони України у Курській області змінюють ситуацію військового статусу-кво (це зрозуміло, навіть, для невійськових) не стільки у кількісному, скільки у якісному вимірі...

Про таймінг

Є така робота Роберта Уітмена під назвою "Ущільнення". Її премʼєра відбулася у нью-йоркському кінотеатрі "Синематика кінематографіста" ще у 1965 році...