Заходячи на другий рік війни
Найближчими тижнями відбудеться багато публічних заходів на тему першого року повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Мюнхенська конференція, Генасамблея ООН, візит Байдена до Польщі, мітинг Путіна у Лужниках, тощо.
Зрозуміло, що коли війна заходить на другий рік, не бачити і не обговорювати глобальний аспект війни і трансформацій, що відбулися/відбуватимуться – неможливо.
Якщо коротко, я б так сформулювала питання/позицію стосовно кожної з сторін.
1. Для України (позиція якої полягає у прагненні повернути всі наші території до рівня 1991 року, а в якості механізму гарантій безпеки від повторення війни розглядати членство України в ЄС та НАТО), важливо зрозуміти, наскільки важливою є наша внутрішня цілісність. Маю на увазі не політичну позиційність (тут конкуренція обов'язково має бути, але здорового характеру). Маю на увазі синхронність військового посилення України та внутрішніх перетворень. Обидві складові – однаково значимі.
2. Стосовно Росії важливо зрозуміти, наскільки всередині/за межами РФ є джерело альтернативних військовому курсу країни поглядів. З урахуванням виборів у 2024 році (хай вони мають і формальний характер), влада точно не відійде від курсу на війну. Проте намагатися зупинити війну зсередини, пропонуючи можливі альтернативи (це завдання, наприклад, російської опозиції, що знаходиться за межами РФ) – все одно необхідно.
3. Захід, суттєво збільшивши масштаб військової допомоги Україні (крім винищувачів та далекобійних ракет), все одно не може зробити остаточного вибору між своєю тактикою. Будь-який з варіантів подальшого розвитку війни містить ризики (немає варіанта без ризиків), проте, як мені здається, на Заході все ще немає єдиної думки щодо того, який з варіантів – повільна військова допомога та розтягнута війна чи надання Україні всієї необхідної військової допомоги в найкоротші терміни і перспектива швидкого переходу до контрнаступу – менш чи більш ризикований з точки зору розширення війни. Хочеться вірити, що Захід, врахувавши досвід минулого десятиліття, все ж таки прийде до висновку, що розтягнута війна містить більше ризиків та може поглибити діючі/породити нові проблеми.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
