14 березня 2023, 11:09

Риси нових геополітичних реалій

Недарма західні (та й не лише західні) аналітики говорять про майбутнє десятиліття турбулентності.

Агресія Росії, а також "сонний стан" Заходу по ряду питань до повномасштабного вторгнення, вже, по суті, дали старт новій геополітичній епосі зі зміною балансу сил у різних регіонах. Короткий список з того, що вже явно-очевидно:

1. Росія втратила пострадянський простір (крім Білорусі) як єдиний арбітр і контролер подій. Війна проти України, зрештою, не лише закінчиться поверненням наших територій, а й поверненням територій Грузії та Молдови.

2. Поступово вплив РФ у Центральній Азії витісняють Китай та Туреччина (навіть, у безпековій складовій), а десь країни переходять до двостороннього формату врегулювання конфліктів і суперечок.

3. Зміни в індійсько-тихоокеанському регіоні у бік посилення ролі Вашингтона у відповідь на зростаючу торговельну співпрацю Китаю з Росією під час війни (на 29%).

4. Незважаючи на зміну балансу сил та велику трансатлантичну солідарність Заходу (втім, ризики її зниження є в контексті майбутніх виборів у США у 2024 році), зміцнюються й авторитарні союзи – Росії, Ірану, Північної Кореї та Китаю (у тій частині, де йому це вигідно). Більше того, ризик нуклеаризації (Ірану та Північної Кореї) не знижується, а наростає. Росія рухається до формату, незрозумілого і для самої себе, але точно більш авторитарного, без будь-яких натяків на так звану "керовану демократію". Китай стає реальним конкурентом Заходу, сподіваючись зберегти рівень співпраці з Європою.

5. Індія, Саудівська Аравія ще довго диверсифікуватимуть співпрацю із Заходом та Сходом, демократичними та авторитарними політичними режимами.

5. Африка дедалі активніше освоюється Росією, яка вміє працювати за умов архаїки. Що не означає, що решта має обходити регіон. Це, до речі, ще один виклик у рамках глобального протистояння демократії проти автократії.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про розвилку для світової системи

Днями міністр оборони Великої Британії Джон Гілі сказав, що 2025 рік стане критичним, закликавши союзників посилити військову підтримку України...

Самовизначення триває: deal, гібридність, пробудження та ієрогліф

Ну що ж, активна дипломатія останніх місяців (маю на увазі очікування від ініціативи адміністрації Трампа) у супроводі не менш активних військових дій на російсько-українському фронті показала: знайти Атланта, який утримує на своїх плечах ситуацію, неможливо...

Чого не розуміють у США (або роблять вигляд, що не)

Коли у США вчергове говорять про вибори (інтервʼю Віткоффа) як спосіб затягнути час, щоб навʼязати російський варіант капітуляції України, чи натякають на необхідність легалізації російської окупації частини наших територій – це про нерозуміння реалій...

Автократії vs автократії. Демократії vs демократії

Черговий штрих до new reality: сенатор-республіканець Майк Лі з Юти вніс проект щодо повного виходу США з ООН. Прогнозовано. Світова система йде до свого зламу, раз є збій на рівні її дієвості...

Що ''не так'' з пропозиціями США

Буває так, чуєш/бачиш щось очевидне, а все одно виникає питання: що ж "не так" і де "закопаний собака"? В принципі, те, що озвучили представники адміністрації Трампа як реальність, було зрозуміло саме як поточна реальність...

У контексті дати Ялтинської конференції (4-11 лютого 1945-го) та сучасних реалій

Можна по-різному ретроспективно говорити про події. Але, обертаючсь поглядом і в 20-те сторіччя, і вже зараз дивлячись на 21-е, можна констатувати: Росія завжди вибирає найгірші варіанти з можливих...