14 березня 2023, 11:09

Риси нових геополітичних реалій

Недарма західні (та й не лише західні) аналітики говорять про майбутнє десятиліття турбулентності.

Агресія Росії, а також "сонний стан" Заходу по ряду питань до повномасштабного вторгнення, вже, по суті, дали старт новій геополітичній епосі зі зміною балансу сил у різних регіонах. Короткий список з того, що вже явно-очевидно:

1. Росія втратила пострадянський простір (крім Білорусі) як єдиний арбітр і контролер подій. Війна проти України, зрештою, не лише закінчиться поверненням наших територій, а й поверненням територій Грузії та Молдови.

2. Поступово вплив РФ у Центральній Азії витісняють Китай та Туреччина (навіть, у безпековій складовій), а десь країни переходять до двостороннього формату врегулювання конфліктів і суперечок.

3. Зміни в індійсько-тихоокеанському регіоні у бік посилення ролі Вашингтона у відповідь на зростаючу торговельну співпрацю Китаю з Росією під час війни (на 29%).

4. Незважаючи на зміну балансу сил та велику трансатлантичну солідарність Заходу (втім, ризики її зниження є в контексті майбутніх виборів у США у 2024 році), зміцнюються й авторитарні союзи – Росії, Ірану, Північної Кореї та Китаю (у тій частині, де йому це вигідно). Більше того, ризик нуклеаризації (Ірану та Північної Кореї) не знижується, а наростає. Росія рухається до формату, незрозумілого і для самої себе, але точно більш авторитарного, без будь-яких натяків на так звану "керовану демократію". Китай стає реальним конкурентом Заходу, сподіваючись зберегти рівень співпраці з Європою.

5. Індія, Саудівська Аравія ще довго диверсифікуватимуть співпрацю із Заходом та Сходом, демократичними та авторитарними політичними режимами.

5. Африка дедалі активніше освоюється Росією, яка вміє працювати за умов архаїки. Що не означає, що решта має обходити регіон. Це, до речі, ще один виклик у рамках глобального протистояння демократії проти автократії.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про вихід із ''геополітичного блуду", що можливий лише після зупинки війни РФ

Одна відома людина якось написала про іншу відому людину: "Підошви його черевиків грузнули у трясині буденного життя, а думки обіймали весь світ, деміургом якого він був"...

Галоклін

Днями міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив в інтервʼю, що Росія та Китай є стратегічними партнерами Ірану, і продовжують підтримувати хороші стосунки – політичні, економічні, військові...

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...

Про оптимізм та песимізм руху до нового світопорядку

Уже навіть генсек ООН Антоніу Гутерреш визнав, що "ми живемо в період хаосу та змін" і закликав до "оновлення архітектури міжнародної безпеки"...

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...

Декілька висновків/спостережень щодо Мюнхенської конференції

1. На відміну від попередніх років до 2022 року (навіть, уже після 2014-го), ця конференція проходила під знаком обговорення не окремих деталей та протиріч в рамках існуючого світопорядку, а з розумінням того, що колишніх правил немає, і формуються нові...