16 березня 2023, 08:15

Початок

Початок

Ну, що ж. Рано чи пізно це мало статися. Інцидент між російським літаком та американським дроном як перше безпосередньо фізичне зіткнення між Росією та США з моменту війни. Далі навіть була розмова Остіна з Шойгу та Міллі з Герасимовим.

Росія, природно, назвала польоти американських дронів поблизу Криму провокаційними. А США заявили, що продовжуватимуть літати скрізь у рамках міжнародного законодавства.

Практично в цей же час (одразу після) з'явилася інформація про те, що винищувачі Великобританії та Німеччини піднялися в небо, щоб перехопити російський літак, який пролітав впритул до повітряного простору Естонії.

Тим краще. Для Заходу це наочний приклад того, що повільне надання Україні військової допомоги наступального характеру призводить до розтягнутої в часі війни, яка захоплюватиме дедалі більше сфер – мабуть, далі море та небо. І уникнути фізичної участі та конфронтації в тій чи іншій мірі все одно не вдасться.

А навіть якщо вдасться, то розтягнута у часі війна містить більше ризиків не лише для України, а й для самого Заходу.

По-перше, не факт, що у 2024 році збережеться такий самий рівень євроатлантичної солідарності та консолідації як зараз. Окремі представники республіканського табору уже зараз підігрівають відверті ізрляціоністські настрої щодо необхідності скорочення допомоги Україні. Як слушно зауважується в одній із останніх публікацій в The Wall Street Journal, "Побоювання Заходу щодо ескалації війни ведуть до глухого кута на полі бою. У НАТО постійно велися дебати з приводу постачань озброєння Україні – спочатку польських винищувачів Mіг, потім HIMARS, далі танків Abrams та Leopard, а зараз ATACMS і F-16. При цьому затяжна війна призводить до спустошення американських запасів озброєння, що спричиняє реакцію ізоляціоністів, які взагалі не хочуть допомагати Україні".

По-друге, уже очевидно, що Китай, пропонуючи своє бачення припинення війни, претендує на більш значиму геополітичну роль.

По-третє, Росія починає звикати до війни як до курсу та способу політики. Так звані часткові періодичні мобілізації можуть стати нормою, а економіка, навіть з урахуванням санкцій, все більше переходить у військовий режим. Навіть підсанкційних олігархів Путін закликає повернутись до РФ.

Це як мінімум.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Що може бути далі після ''ні миру, ні війни''

Власне, навіть, з публічних заяв/розмов можна виокремити дві складові: 1. Зупинка війни та інструменти, які можуть бути задіяні для цього...

Світова еклектика

Все ж, навіть публічне інформаційне поле останніх місяців дає підстави вважати, що є налаштованість у тих, хто має важелі впливу, докласти зусиль для припинення війни...

Про гарантії безпеки

Все ж, показовим є те, з якою обережністю західні лідери обговорюють можливу миротворчу місію в Україні, всіляко підкреслюючи варіант на після гарячої фази війни...

Про стратегічну не/визначеність та рух до неї

Все ж, є відчуття та певні передумови вважати, що адміністрація Дональда Трампа енергійно почне діяти у напрямку зупинки війни. Це також помітно і по рішеннях діючої адміністрації Джозефа Байдена, яка зараз задіює усі можливі ресурси, що важливо...

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...