18 квітня 2023, 15:48

Про поствоєнне бачення Заходу як важливий елемент виграшу України у війні

Трансатлантична група колишніх високопосадовців і військових радників від США, Великобританії, Німеччини, Франції та Італії заявила, що війна в Україні перетвориться на тупикове протистояння – у разі, "якщо Захід не діятиме на повну силу і не збільшить рівень військової підтримки".

Більше того, група сказала, що "декларації про непохитну підтримку недостатньо, і дії не завжди відповідають риториці".

Складно не погодитись, адже навіть для не військових зрозуміло (а військові експерти так уже давно про це говорять), що для успішного контрнаступу важливо мати усі види озброєнь -комбіновані сили з танків, далекобійної артилерії та літаків. І, навіть, за їх наявності контрнаступ не буде легким – Росія теж готується.

У цьому сенсі згодна з тими, хто вважає (як до прикладу, Бен Ходжес), що витік секретних документів Пентагону, який зараз так активно обговорюється, не позначиться на майбутньому контрнаступі України.

А що позначиться? Перш за все, готовність чи неготовність Заходу надати Україні усю необхідну військову допомогу.

З одного боку, на Заході прекрасно розуміють, що саме військовий статус-кво може стати тим статусом-кво, на якому тимчасово призупиняться військові дії.

А з іншого – на Заході також розуміють, що ніяких політичних переговорів, незалежно від результату контрнаступу, у найближчій перспективі не буде.

В той же час, лише військові перемоги України здатні зупинити подальший воєнний курс Росії та створити передумови для переговорів про мир у майбутньому.

Розуміння цього, думаю, переможе при прийнятті рішення лідерами на Заході. Адже зволікання автоматично призводить до активізації так званої "мирної групи" навколо Китаю. От уже і президент Бразилії Лула да Сілва публічно підтримав пропозиції Пекіна. І ця тенденція, поза сумнівом, лише наростатиме.

Тоді це вже стане не лише питанням виграшу чи програшу України, а й питанням виграшу чи програшу самого Заходу. Його поствоєнного бачення світу. Війна активізувала різні альянси, які за результатами війни або посиляться, або послабляться.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...