30 квітня 2023, 12:56

Про варіанти виходу з війни в довгу

Як і слід було очікувати, російські федеральні телеканали видали кадри з Умані та Дніпра, де загинули мирні жителі внаслідок російського ракетного обстрілу житлових будинків, за нібито обстріл українцями Донбасу.

Мені от цікаво: вони хоча б для себе відокремлюють правду від брехні?

А те, що "глибинний народ" стандартно вірить телеящику – це вже норма. Такими темпами можна дійти до того, що їм вдасться довести росіянам, що земля – пласка, а Путін – божество.

Це, очевидно, ще радянський комплекс, коли їм подобалося обманювати самих себе. От хоча б візьмемо питання віри. У Росії постійно наголошують на тому, які вони християни, а живуть при цьому як атеїсти. Церкви у них на вулицях Леніна, які вони до цього позносили тотально у 1917-му. Натомість зараз у цьому звинувачують Київ. Є у цьому "перевертанні" та "вивертанні" реалій щось зле і дискредитуюче людину як творіння.

Мабуть, ще тоді мордовське тисячолітнє язичництво виявилося сильнішим (мордва не прийняла християнство, і насильно була хрещена).

Може, і зараз генетика спрацювала, zov предків, так би мовити. Раз вони хочуть час повернути назад. Від сучасного світу повернутись до архаїки. У цьому сенсі росіяни воюють з часом і хочуть повернутися в минуле, де всіх перемогли. Без рук, зате з орденами. Все це "можемо повторити" тощо. Хоча справжні фронтовики уникали теми повторення війни. А ці зібралися брати Київ. Амбітні хлопці. На табуретці в танку та з унітазом на голові. Типу прийшли "звільняти".

Парадокс. З одного боку, ця війна спрямована в минуле та з минулого. А з іншого – по суті, перша війна такого масштабу в онлайн-режимі, у прямому ефірі практично, тобто, сучасна. А з боку третього, вона реальніша, ніж можна було уявити. Справжня війна, більше того, з загрозою переходу до ядерної.

При цьому зазомбовані в Росії вважають, що це не вони, а ми, увесь світ, збожеволів. А це означає, що швидкого виходу із війни немає і не буде. Фактично є два варіанти припинення війни.

1. Тотальна військова поразка Росії. Оскільки серединний результат у поєднанні з продовженням порівняно комфортного життя мешканців крупних міст (Москви та Петербурга, зокрема), коли війна не особливо то й відчувається, буде спонукати до того, що з почуття помсти росіяни на ґрунті поразок на окремих напрямках ще більше зазомбуються (треба ж доводити так звану обраність). Німці ж відправляли своїх дітей на війну. І ці можуть, уже почалася пропаганда на прикладі розповіді для "холопів" одного російського високопосадовця, що ніби-то його син проходив курс воєнного навчання в ЧВК Вагнер.

2. Зміни всередині самої РФ. Якщо не революція, то принаймні створення запиту на альтернативний воєнному курс. Хоча цьому, мабуть, мають передувати ті ж таки воєнні поразки за поразкою. Щоправда, є ризик, що це може бути революція не щодо зміни курсу від війни, а щодо пошуку тих, чому Росія програє у війні. Тобто, перемога всередині РФ яструбів, з урахування того, що більшість росіян лояльні/підтримують війну.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...

Про оптимізм та песимізм руху до нового світопорядку

Уже навіть генсек ООН Антоніу Гутерреш визнав, що "ми живемо в період хаосу та змін" і закликав до "оновлення архітектури міжнародної безпеки"...

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...

Декілька висновків/спостережень щодо Мюнхенської конференції

1. На відміну від попередніх років до 2022 року (навіть, уже після 2014-го), ця конференція проходила під знаком обговорення не окремих деталей та протиріч в рамках існуючого світопорядку, а з розумінням того, що колишніх правил немає, і формуються нові...

Якою може бути відповідь Європи на "стан руйнування" (у контексті Мюнхенської конференції)

Ну, що ж, дискусія "Так/Ні" всередині Європи, яка активізувалась після Давосу (Гренландії, "Ради миру" Трампа та збереження ризику Росії) щодо стилістики взаємодії із США, матиме продовження і на Мюнхенській конференції...

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...