14 травня 2023, 19:59

''Китайський ієрогліф'' в контексті війни

Дві теми, які ще не так явно, але уже проглядаються – це:

1. Політика Європи щодо Китаю, в якій є три опції сприйняття Пекіну – партнер, конкурент, противник.

2. Позиція частини американського політістеблішменту, які кажуть, що надаючи значну військову допомогу Україні, США можуть пропустити момент, пов'язаний з Тайванем.

Я чому виокремила ці дві теми? Тому що чим далі, тим більше стає зрозумілим, що це частина однієї і тієї ж проблеми: війна Росіі; заявка Китаю на роль посередника, але при цьому зростаюча економічна співпраця з РФ; питання, хто кого переграє – Путін чи Сі, у тому сенсі, чи Москва скористається Пекіном для продовження війни, чи Пекін – зростаючою слабкістю та залежністю РФ від Китаю для майбутніх геополітичних амбіцій.

Китаю вдалось немислиме – образно кажучи, посадити російського звіра на цеп (через економічний вплив). Але Путін на це пішов свідомо, очевидно, виходячи з того, що йому потім все вдасться відіграти і переграти, з огляду на досвід гібридних тактик.

Так само як і не можна виключати, що у разі критичної поразки Росія закличе Китай допомогти утримати ситуацію від внутрішніх процесів. Як до речі, і Захід в якийсь момент може розглядати Китай як функцію миротворця задля упередження хаосу та ядерних ризиків з боку РФ. Ну а Китай може зайти, і залишитись там надовше, і тоді вже Росія стане частиною китайської стратегії по отриманню впливу над Євразією.

За будь-якого варіанту ситуація не спрощується. У цьому сенсі єдність та чіткість позиції Заходу (у тому числі у питанні членства України в НАТО), як ніколи, важлива не лише з точки зору війни проти України та тієї ціни, яку ми платимо, а з точки зору інтересів самого Заходу та упередження ризиків у поствоєнні роки геополітичної турбулентності.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про глобальний вимір руху до миру

У буремні часи живемо, поза сумнівом. Коли війни та конфлікти оголили різного типу вразливості – виклики одночасно є і на рівні держав, і на рівні альянсів, і на рівні систем загалом...

Ялта-2

Уже зараз, на стадії обговорення гарантій безпеки для України, можна констатувати нові реалії. Якщо усі ці понад 30 років з моменту розвалу Радянського Союзу, фактично до повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, саме Росія сприймалась Заходом як гарант від хаосу на пострадянському просторі, то зараз усе навпаки...

Від "Sinews of War" до "Sinews of Peace"

Відновлення військових постачань Україні, а також перспектива запровадження нових санкцій проти РФ та її партнерів, поза сумнівом, виводить Кремль зі звичної рівноваги...

Поворотний момент Заходу, який не відчуває РФ

Тут Дмітрій Мєдвєдєв знову пустився берегів. Взявся розмірковувати про американських "дідуль" (Владімір Путін свого часу вважав дотепними жарти про "бабуль")...

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...