13 червня 2023, 06:49

Про російський шантаж катастрофами

Судячи з того, що одразу після підриву Каховськоі ГЕС росіяни замінували хімзавод "Кримський титан" в окупованому Армянську, у них уже є цілий список об'єктів.

Перед нами найнебезпечніша свора чортів, мабуть, за всю історію людства. Яка за масштабами наслідків може переплюнути усі війни 20 століття. Який там Шикльгрубер?

Така враження, що російська влада просто ненавидить людство як вид. Росіян – також. З точки зору перспективи, Путін для них не лідер, він для них палач по факту.

Чи є у Заходу реальні дієві механізми, як упередити можливі подальші катастрофи, пов'язані з замінуванням об'єктів – питання.

Думаю, тепер частина лідерів зрозуміли свою системну помилку. Яка полягає у тому, що після розвалу Радянського Союзу вони якраз дозволили Росії розвиватись, не помітивши прагнень реваншизму. В результаті, Захід піддався на глобальний підступний обман, довжиною у понад 20 років. Як тільки Росія почала отримувати надприбутки від енергоресурсів, вона їх тут же стала витрачати на підготовку до війни.

А мотивів для так званих занепокоєнь у Заходу було більше, ніж достатньо. Навіть, оця фраза Путіна "після Ганді нема і з ким поговорити". Це ж був прямий посил. Маю на увазі те, як це було сказано. Можна продовжити список – після Чингісхана, Нерона, Берліоза.

Врешті-решт, все дійшло до того, що росіяни, які оголосили метою цієї війни у тому числі "десатанізацію", доводять усьому світові своїми діями зараз прямо зворотнє. Що сатана завжди з ними. Як і свято.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...