23 липня 2023, 16:49

Про інформаційну політику

Інформаційна політика, поза сумнівом, є важливою складовою державної політики як такої для будь-якої країни.

А особливо для країни, яка не просто знаходиться у війні, а яка десятиліттями-століттями є об'єктом пропаганди, різноманітних штампів та агресивних дій з боку сусіда з ядерною зброєю та імперськими амбіціями.

Часто пишу і говорю про те, що обов'язковою складовою роботи Міністерства інформаційної політики та культури має бути просвітництво. Просвітницькі проекти, які як знімали б штампи російської пропаганди, так і просто розповідали б про Україну, орієнтуючись на зовнішню та внутрішню аудиторії.

Свого часу Chatham House зробив гарне дослідження з приводу існуючих на Заході міфів про Росію. Пам'ятаю, там тоді розглядалось та спростовувалось 16 основних міфів та облуд, на яких спекулювала російська влада у формуванні свого сприйняття у світі.

Не розумію: що заважає зараз та раніше відповідному українському міністерству ініціювати просвітницькі проекти? Від різних історичних віх про нашу державність (хоча б про Хрещення Русі) – до спростування найпоширеніших штампів (хоча б про те, що "Крим завжди був російським"). А є ж і інші – про "Україну як окраїну", про "колиску трьох народів", про те, що "Росія перемогла б у Великій Вітчизняній війні як частині Другої Світової війни без інших пострадянських республік", про "один народ", про "розділяючі відмінності між українськими регіонами" і тд.

Та й просто бракує відео-розповідей про саму Україну, її героїв з різних епох і різні значимі події – без пафосу, а просто з точки зору цікавості власною країною. Музеї, книжкові магазини та бібліотеки – це семо собою, але це більше про мирний час.

Навіть, якби у нас не було війни це потрібно було робити, якщо ми дійсно хочемо стати самодостатньою державою та суспільством, а не просто застрягти у пострадянськості (проблема просвітництва притаманна усім пострадянським країнам).

Як показали сучасні події, не можна уникати розмови на складні теми – тому що зайде хтось, хто буде нав'язувати своє бачення минулого, намагаюсь таким чином зробити керованим майбутнє.

Переконана, що спочатку повинно бути: 1). масштабне розуміння образу та іміджу України – яким він є і якого ми прагнемо; 2). бачення складних тем гуманітарного характеру для суспільства та робота з ними; 3).поточні регулювання у сфері інформаційної політики, які можуть активно дискутувалися на рівні влади /опозиції та професійних середовищ.

Тоді згодом, сподіваюсь, виникне реальний запит та можливості створення якісного іномовлення. Чи є місце серіалам? Є. Але на державні кошти (якщо ми кажемо про нішу серіалів) лише у разі, якщо вони просвітницькі. Якщо ж просто розважальні, то для цього інтересанти можуть залучати приватні спонсорські кошти.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...

Про оптимізм та песимізм руху до нового світопорядку

Уже навіть генсек ООН Антоніу Гутерреш визнав, що "ми живемо в період хаосу та змін" і закликав до "оновлення архітектури міжнародної безпеки"...

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...

Декілька висновків/спостережень щодо Мюнхенської конференції

1. На відміну від попередніх років до 2022 року (навіть, уже після 2014-го), ця конференція проходила під знаком обговорення не окремих деталей та протиріч в рамках існуючого світопорядку, а з розумінням того, що колишніх правил немає, і формуються нові...

Якою може бути відповідь Європи на "стан руйнування" (у контексті Мюнхенської конференції)

Ну, що ж, дискусія "Так/Ні" всередині Європи, яка активізувалась після Давосу (Гренландії, "Ради миру" Трампа та збереження ризику Росії) щодо стилістики взаємодії із США, матиме продовження і на Мюнхенській конференції...

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...