27 серпня 2023, 17:49

Про бумеранг

Засновників ПВК Вагнер – Пригожина та Уткіна – ще не поховали, а по всій Росії вже рівняють бульдозерами могили вагнерівців.

Ну що ж. Це вже більше, ніж наочна демонстрація того, що люди, інфіковані кров'ю, зброєю та грошима, люди, вирощені на вбивствах – рано чи пізно, обертаються ризиками дій усередині самої РФ.

Путін у якийсь момент відчув загрозу від можливої безконтрольної активності вагнерівців, і їх відсторонили, але дозволив їм до цього сформуватися. Більше того – доручаючи чи не найбруднішу роботу.

Адже ЧВК – це лише один із прикладів. Любителів свастикової ідеології та символіки, типу того ж Уткіна – за період "боротьби" Росії з "нацистами" всього світу – ой як багато повилазили в самій РФ.

А є ще мігранти (де-факто новий російський пролетаріат з азіатів), чия праця диспропорційно експлуатується у великих містах.

Є нацменшини, яких диспропорційно забирають на війну.

Є, нарешті, ображені еліти – вузьке коло тих, хто має доступ до ресурсів стискається, відповідно, чиїмись інтересами треба жертвувати.

Загалом усе те, в чому звинувачувала російська влада Україну – хунта, нацизм, етнічні утиски, бунти добровольчих батальйонів, заробіток на війні тощо – повернеться бумерангом для Росії.

Це питання часу.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...

Про оптимізм та песимізм руху до нового світопорядку

Уже навіть генсек ООН Антоніу Гутерреш визнав, що "ми живемо в період хаосу та змін" і закликав до "оновлення архітектури міжнародної безпеки"...

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...

Декілька висновків/спостережень щодо Мюнхенської конференції

1. На відміну від попередніх років до 2022 року (навіть, уже після 2014-го), ця конференція проходила під знаком обговорення не окремих деталей та протиріч в рамках існуючого світопорядку, а з розумінням того, що колишніх правил немає, і формуються нові...

Якою може бути відповідь Європи на "стан руйнування" (у контексті Мюнхенської конференції)

Ну, що ж, дискусія "Так/Ні" всередині Європи, яка активізувалась після Давосу (Гренландії, "Ради миру" Трампа та збереження ризику Росії) щодо стилістики взаємодії із США, матиме продовження і на Мюнхенській конференції...

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...