1 вересня 2023, 16:43

"Нова нормальність": серія СВО всередині Росії

Майже щодня ми читаємо що щось десь палає не лише у прикордонних областях Росії, а й у Підмосков'ї.

От, скажімо, днями у Люберцях після атаки безпілотника горить цех з виробництва електроніки для ракет.

Ну а дрони над Московщиною – це вже норма. Звична реальність. І це лише початок.

В Росії говорили про спецоперацію. Ну, так вони її отримають. І ззовні, і що найцікавіше – зсередини.

Ззовні – ну це ж їхня термінологія про СВО. Ок, нехай тепер пояснюють, що це за така у них "спецоперація", яка обернулася війною на території самої РФ. Тут, думаю, буде багато цікавого. З огляду на попередні заяви про те, що росіяни можуть влаштувати якийсь двіж у тому ж Курську, і потім звинуватити у всьому Україну, то буде цікаво.

У нас на цей випадок є симетрична відповідь: "Нас там нєт". Крім того, є російські добровольчі батальйони.

Але найцікавіше буде відбуватися всередині серед еліт. Щось на кшталт стрічки "10 негретят". Лише без потаємного арбітра, а прямо навпаки – з початком поступової його втрати в обличчі Путіна (а іншого там нема). Коли різні групи почнуть один за одним самі ж прибирати "системні фігури".

Прецедент Пригожина у цьому сенсі – показовий. Кадиров недарма вирішив публічно підкреслити свою любов та лояльність Путіну, заявивши днями, що "готовий померти за нього, є його солдатом, належить Росії і буде виконувати будь-які накази Путіна, навіть якщо результатом стане його смерть".

Мабуть, щось-таки тривожить Кадирова після смерті Пригожина. Раз він не про свого коня говорить (маю на увазі умовно, а не буквально), а про відданість Путіну.

Станом на зараз у Кадирова, ніби, все норм, родич його навіть відхопив собі актив Данона. Але хто його зна, як далі піде. Де-факто, Росія уже ступила на шлях процесу внутрішніх СВО. Буде бадьоро.

А якщо до елітних розборок додадуться ще й дії нового пролетаріату з мігрантів-азіатів, яким уже давно належить вся сфера послуг в крупних містах (у тій же Москві, часом, російське мокшанське обличчя днем з вогнем не знайдеш), то далі все піде за Марксом. З тією лише різницею, що не швондери придут до Преображенського, а умовні джамшути – на Рубльовку.

Та й революція кур'єрів Яндекса може бути не за горами.

Свого часу у Кремлі дуже любили говорити про "новую нормальность". Розуміючи під цим такий собі неофіційний пакт із Заходом по зливу України та відновлення співпраці з Росією у стилі business as usual.

Ну, що ж. "Нова нормальність" таки з'явилася. Але вона точно йде не за планом Кремля.

"Нова нормальність" для РФ – це в перспективі серія багаточисленних СВО всередині Росії. Усе до цього йде.

Ну і норм.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Від "Sinews of War" до "Sinews of Peace"

Відновлення військових постачань Україні, а також перспектива запровадження нових санкцій проти РФ та її партнерів, поза сумнівом, виводить Кремль зі звичної рівноваги...

Поворотний момент Заходу, який не відчуває РФ

Тут Дмітрій Мєдвєдєв знову пустився берегів. Взявся розмірковувати про американських "дідуль" (Владімір Путін свого часу вважав дотепними жарти про "бабуль")...

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...