Не/контрольована ненависть
Махачкала, яка набула такого розголосу через бридкі дії – це лише одна з цілої низки антисемітських акцій, які пройшли за останню добу на Кавказі. Скажімо, у Нальчику (столиця Кабардино-Балкарії) підпалили ще недобудований єврейський центр.
Ну, що ж. Путін і Ко своїми антисемітськими висловами створили для цього грунт. Та й діями також (маю на увазі у тому числі нещодавній візит ХАМАСу до Москви). І все це під супровід пропагандистського шабашу на цій темі, коли пропагандисти усіх мастей дійшли до неонацизму у своїй "зграї". Тепер вони там у прямому сенсі аналізують етнічний склад співробітників та учасників. Що прогнозовано. Адже якщо вся політика (що внутрішня, зокрема міжнаціональна, що зовнішня) замінюється волюнтаризмом, гопництвом і пропагандою, то зникає змістовне розуміння взагалі будь-чого.
От вони тільки не розуміють: створення механізму ненависті всередині країни (у даному разі на темі антисемітизму) далі може набути неконтрольованого характеру, і вийти за рамки означеної "теми". Коли все піде не за планом.
Махачкала уже частково це показала. Коли спочатку ніхто не перешкоджав антисемітському натовпу, і навіть підбадьорював, а далі – самі представники аеропорту почали ховатися по кімнатах, а силовики – глушити звʼязок.
"Денацифікатори", схоже, й не зрозуміли, що запустили СВО всередині країни.
Або (як інший варіант) – роблять це свідомо. Будують же вони для когось там табори.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
