Випробовування довгою війною
Довга війна, про яку так часто говорили на Заході як про найменш ризиковий варіант для себе, але виснажливий для України, стала реаліями. Це уже визнають усі.
Росія, про що свідчить бюджет на наступний рік, повністю переходить на економіку війни (витрати на оборону перевищують будь-які соціальні витрати). А головне – формує суспільство війни. Коли війна стала способом зовнішньої та внутрішньої політики.
Захід, схоже, до кінця ще не усвідомив ризиків довгої війни для самого себе. Як у вигляді подальших гібридних дій РФ по розхитуванню інституцій, підтримки ізоляціоністських політичних сил/політиків/рухів, створення напруження на кордоні (останній класичний приклад – це чергова штучна міграційна криза, цього разу на кордоні Фінляндії) та розпалюванням/підживлення нових конфліктів по всьому світі (окрім Близького Сходу, потенційно конфліктними є Західні Балкани, Африка і навіть Арктика).
Наступний рік для України, з огляду на ускладнення зовнішньої конʼюнктури (вибори у США, Європарламенті, ультраправі політичні коаліції в Угорщині, Словаччині, Нідерландах як тенденція, тощо), виглядає непростим.
Відтак, окрім фронту, має значення й ситуація у тилу. У цьому контексті дуже ціную притомні коментарі та пропозиції. Бо почасти кудись не туди іде багато політичних активностей та енергії, принаймні на рівні публічних заяв. Знову повернувся тон обвинувачення-виправдання, незрозумілі рішення, які потім породжують такі ж незрозумілі коментарі.
Хоча сьогодні у всіх однакове завдання – перемогти. Якщо говорити про цивільних, політиків зокрема, то працювати над зміцненням тилу, допомагати армії та віднайти прийнятний формат комунікації між собою та суспільством.
Тим більше, що усім є над чим працювати. Набагато простіше зводити усе до персоналій, і набагато складніше говорити про процеси.
Позиційна війна в довгу потребує посилення країни у всіх вразливих сферах, а вони у нас, на жаль, є.
Врешті-решт, у цій війні в довгу переможе той, чий формат держави буде більш стійким та перспективним.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
