19 лютого 2024, 15:45

Хунта РФ

Наблюдая многие годы за российскими реалиями, отметила для себя следующее.

1. Нахождение во власти более 20 лет приводит к утрате чувства реальности, когда не просто совершаются ошибки и не воспринимаются как ошибки. А когда теряется понимание задач как таковых (а значит и курса), что приводит к восприятию государства как личной собственности, а его граждан – как челяди.

2. Кроме заказчика, есть ещё и исполнитель, который может трактовать "царский указ" так, как ему заблагорассудится. Уголовными или неуголовными методами. Иногда – накапливая/удваивая вред этого самого указа, изначально ошибочного. Ложная задача на уровне заказчика неизбежно снисходит на уровень исполнителя, такой же ложный.

В итоге, аресты, неприятие любого вида конкуренции (экономической в том числе), политические убийства/попытки убийств (излюбленный способ – отравления) стали нормой для российской власти.

Первая проба была во время экспроприации ЮКОСа и ареста Михаила Ходорковского. Тогда автор идеи Игорь Сечин, как я подозреваю, предполагал, что Запад не сильно жестко отреагирует, и так это и произошло. И это была большая ошибка Запада, которая дальше породила вседозволенность Кремля – раз можно здесь преступить черту один раз глобально, то дальше тем более.

Демонстративное убийство Бориса Немцова как некий рубеж. Как маркерная точка, на которую Запад отреагировал недостаточно жестко. Как и на другие убийства, в том числе на территории стран ЕС. Дальше – все шло к полномасштабной войне против Украины, да и Запада в целом.

И вот теперь Алексей Навальный. Который, я когда-то об этом писала, был, скорее, предтечей возможного следующего лидера РФ, нежели реальный претендент на власть. Тот, кто мог создавать запрос на формирование альтернативы. Так уж построена российская система, что кандидат от оппозиции там априори не может победить. Достаточно посмотреть на всю политическую историю России в ее разных формах. Но показывать уязвимости системы, и тем самым формировать запрос на изменения – да, может. Навальный это и делал. Но и этого боялась и боится действующая российская власть. Любого намека на изменения и альтернативный курс. Даже если человек в тюрьме.

По сути же, еще после убийства Немцова хунта стала способом осуществления политического режима РФ. Хунта как способ концентрации в неких условиях, не предполагающий какую-либо идеологию вообще. Как унификация, исключающая различия даже по образу и стилю жизни. В данном случае – еще и ориентированная под войну, что исключает любую другую, даже малейшую альтернативу. Единственное поле для "политики" внутри такого режима – это борьба за ресурсы и влияние внутри хунты, что мы и видим по многочисленным убийствам бывших и действующих топ-менеджеров российских крупных компаний за последние два года.

Ну а Западу, наконец, стоит осознать, что хунта, объединенная преступлениями, будет держаться до последнего.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...

Про "червоні лінії"

Взагалі, вираз "червоні лінії" трохи про епоху, що відходить. Про систему, що склалася після Другої Світової війни, де інструмент "червоних ліній" виконував, передусім, функцію запобігання...