7 березня 2024, 17:16

Рік випробування демократій

Рік лише декілька місяців як почався, а ризики та виклики відчуваються уже майже на повну. Соціально-політичні та електоральні, зокрема. Я про Захід, перш за все.

Вибори у США впливають не лише на питання не/виділення додаткової військової допомоги Україні, а й на настрої у Європі загалом.

З одного боку, заяви Трампа підживлюють ізоляціоністські настрої у Європі (майбутня зустріч Трампа та Орбана може стати концентрованим проявом такої позиціі). А з іншого – спонукає (хоч і від негативного) до більшої самодостатності ЄС та НАТО у своїй оборонній політиці безвідносно США.

Подивимось, яка з тенденцій стане домінуючою, бо це важливо. Росія не дрімає.

Уже є дані західних розвідок про розписані бюджети у Росії на різні дезінформаційні компанії. Та й дії також є. От хоча б те, як заповзято і головне в який момент росіяни злили та підхопили тему розмови німецьких військових щодо надання далекобійної зброї Україні.

Далі, поза сумнівом, буде більше. Росія буде влазити у будь-які теми, де є хоч натяк на протиріччя. А такі теми – є.

Чи то протести представників окремих галузей країн, які проти скорочення дотацій чи нових правил (класика жанру – фермери).

Чи то критика щодо представництва країн у керівних органах ЄС та НАТО між країнами Центральної та Східної Європи/країнами Балтії (уже частково проявляється).

Чи то питання лідерства та певних протиріч щодо оборонної політики між країнами з крупними економіками (Лондон-Париж-Берлін).

Чи то питання єдності як великих, так і локальних союзів (один з останніх прикладів – на рівні Вишеградської четвірки, куди входить Польща, Чехія, Угорщина, Словакія; там уже є протистояння, повʼязане зі специфічною позицією Орбана та Фіцо).

І це лише вершина айсбергу. Це я до того, що цього року буде не лише продовжуватись протистояння демократій та автократій, а й відбуватимуться процеси всередині демократій (маю на увазі зростання рейтингів популістів та ізоляціоністів, ультраправих та ультралівих). Питання, чи зможуть діючі європейські лідери, орієнтовані на єдність, упередити такі ризики.

Для нас же це однозначно складний рік, з огляду на непросту зовнішню конʼюнктуру. Тому повторю те, про що часто пишу/кажу: окрім фронту, треба працювати ще й над проблемами тилу. Ставати сильними та невразливими зсередини. Від зовнішньої допомоги, поза сумнівом, багато що залежить. Але ще більше – від нашого вміння разом працювати над проблемами слабкості інституцій, що тягнуть нас у пострадянське болото.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...

Про оптимізм та песимізм руху до нового світопорядку

Уже навіть генсек ООН Антоніу Гутерреш визнав, що "ми живемо в період хаосу та змін" і закликав до "оновлення архітектури міжнародної безпеки"...

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...

Декілька висновків/спостережень щодо Мюнхенської конференції

1. На відміну від попередніх років до 2022 року (навіть, уже після 2014-го), ця конференція проходила під знаком обговорення не окремих деталей та протиріч в рамках існуючого світопорядку, а з розумінням того, що колишніх правил немає, і формуються нові...

Якою може бути відповідь Європи на "стан руйнування" (у контексті Мюнхенської конференції)

Ну, що ж, дискусія "Так/Ні" всередині Європи, яка активізувалась після Давосу (Гренландії, "Ради миру" Трампа та збереження ризику Росії) щодо стилістики взаємодії із США, матиме продовження і на Мюнхенській конференції...

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...