14 лютого 2025, 09:25

Що ''не так'' з пропозиціями США

Буває так, чуєш/бачиш щось очевидне, а все одно виникає питання: що ж "не так" і де "закопаний собака"?

В принципі, те, що озвучили представники адміністрації Трампа як реальність, було зрозуміло саме як поточна реальність.

Безпосередньо:

1. Україна не може зараз повернутися до кордонів 1991/2014.

2.НАТО не готовий бачити Україну як члена Альянсу (позиція США, Німеччини та країн-євроскептиків, зокрема Угорщини та Словаччини, залишається статичною).

3. Американських військових у складі миротворчих сил не буде, а на тих, хто буде, якщо це представники країн НАТО, не поширюється 5 стаття статуту.

Так от, те саме "що не так" полягає в тому, що не прозвучало щодо України, і навпаки, що і як прозвучало щодо Росії.

Ми почули те, чого не можна і що нереалістично, але не почули того, що можна і як треба. Як мінімум: якщо неможливе повернення до кордонів 2014 року, то до яких можливе? 2022 року чи ні? І хто, миротворці яких країн/контингентів, забезпечуватимуть перемир'я на лінії розмежування? Як максимум: а що ж тоді є довгостроковою гарантією безпеки для України, і якою має бути перспектива, реальність, якої треба прагнути?

Зате ми почули від Трампа, що Росію треба повернути в G8. Тобто фактично зняти політичні санкції. Тобто, мова йде не про поточні, а довгострокові поступки Росії уже зараз. І взагалі весь тон, що Росія хоче миру) хоча жодні дії за фактом про це не свідчать), а Путін аж такий, що перейняв постулат Трампа про "здоровий глузд".

Так, трохи пізніше прозвучали заяви від Кіта Келлога та Джей Ді Венса, що у разі спротиву Росії укладенню угоди США можуть ввести додаткові санкції проти РФ, а також направити американських військових в Україну і навіть надати ядерний захист. Але ж справа не в спротиву Росії угоді. А в тому, які умови угоди, і на чию користь працюватимуть ці можливі умови перемир'я. На користь України чи на користь Росії? Від цього, зрештою, і залежатиме, до якого миру ми рухаємося.

І оскільки ми цього не почули у пропозиціях США, Україна та Європа можуть/мають представити свою версію умов, що супроводжують перемир'я та визначають формат реалій після перемир'я. Не факт, звичайно, що вони будуть прийняті. Але активна позиція, оскільки йдеться про нас, про наші території, про наші умови життя, наше майбутнє, краще, ніж пасивна.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Щодо виходу із війни і розуміння миру

Здавалося б, усі розуміють, що єдино можливий варіант зупинки російсько-української війни (коли є полярні позиції сторін і глобальний контекст/вимір війни) – це перемирʼя...

План "Бармаглот"

Невідомо, чи є в реалі ніби-то американський план із 28 пунктів, сформований у консультаціях із РФ, про який останніми днями так активно пишуть ЗМІ...

Про глобальний вимір руху до миру

У буремні часи живемо, поза сумнівом. Коли війни та конфлікти оголили різного типу вразливості – виклики одночасно є і на рівні держав, і на рівні альянсів, і на рівні систем загалом...

Ялта-2

Уже зараз, на стадії обговорення гарантій безпеки для України, можна констатувати нові реалії. Якщо усі ці понад 30 років з моменту розвалу Радянського Союзу, фактично до повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, саме Росія сприймалась Заходом як гарант від хаосу на пострадянському просторі, то зараз усе навпаки...

Від "Sinews of War" до "Sinews of Peace"

Відновлення військових постачань Україні, а також перспектива запровадження нових санкцій проти РФ та її партнерів, поза сумнівом, виводить Кремль зі звичної рівноваги...

Поворотний момент Заходу, який не відчуває РФ

Тут Дмітрій Мєдвєдєв знову пустився берегів. Взявся розмірковувати про американських "дідуль" (Владімір Путін свого часу вважав дотепними жарти про "бабуль")...