14 лютого 2025, 09:25

Що ''не так'' з пропозиціями США

Буває так, чуєш/бачиш щось очевидне, а все одно виникає питання: що ж "не так" і де "закопаний собака"?

В принципі, те, що озвучили представники адміністрації Трампа як реальність, було зрозуміло саме як поточна реальність.

Безпосередньо:

1. Україна не може зараз повернутися до кордонів 1991/2014.

2.НАТО не готовий бачити Україну як члена Альянсу (позиція США, Німеччини та країн-євроскептиків, зокрема Угорщини та Словаччини, залишається статичною).

3. Американських військових у складі миротворчих сил не буде, а на тих, хто буде, якщо це представники країн НАТО, не поширюється 5 стаття статуту.

Так от, те саме "що не так" полягає в тому, що не прозвучало щодо України, і навпаки, що і як прозвучало щодо Росії.

Ми почули те, чого не можна і що нереалістично, але не почули того, що можна і як треба. Як мінімум: якщо неможливе повернення до кордонів 2014 року, то до яких можливе? 2022 року чи ні? І хто, миротворці яких країн/контингентів, забезпечуватимуть перемир'я на лінії розмежування? Як максимум: а що ж тоді є довгостроковою гарантією безпеки для України, і якою має бути перспектива, реальність, якої треба прагнути?

Зате ми почули від Трампа, що Росію треба повернути в G8. Тобто фактично зняти політичні санкції. Тобто, мова йде не про поточні, а довгострокові поступки Росії уже зараз. І взагалі весь тон, що Росія хоче миру) хоча жодні дії за фактом про це не свідчать), а Путін аж такий, що перейняв постулат Трампа про "здоровий глузд".

Так, трохи пізніше прозвучали заяви від Кіта Келлога та Джей Ді Венса, що у разі спротиву Росії укладенню угоди США можуть ввести додаткові санкції проти РФ, а також направити американських військових в Україну і навіть надати ядерний захист. Але ж справа не в спротиву Росії угоді. А в тому, які умови угоди, і на чию користь працюватимуть ці можливі умови перемир'я. На користь України чи на користь Росії? Від цього, зрештою, і залежатиме, до якого миру ми рухаємося.

І оскільки ми цього не почули у пропозиціях США, Україна та Європа можуть/мають представити свою версію умов, що супроводжують перемир'я та визначають формат реалій після перемир'я. Не факт, звичайно, що вони будуть прийняті. Але активна позиція, оскільки йдеться про нас, про наші території, про наші умови життя, наше майбутнє, краще, ніж пасивна.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про переговори в Абу-Дабі

Судячи з усього, це лише старт реального переговорного процесу (якщо ми говоримо про участь РФ). Звісно, це не означає, що ми уже на шляху визначення часових рамок припинення військових дій, або що Росія сприйняла підхід, який передбачає компромісність, і не факт, що сприйме...

Дух Давосу

"Дух діалогу" – так була сформульована основна тема цьогорічного форуму у Давосі, присвяченого тому, "як зробити світ кращим". А ще, не так давно, зʼявилось формулювання "Дух Анкориджу", яке запустив Кремль після зустрічі лідерів США та РФ Дональда Трампа і Володимира Путіна на Алясці, як спробу усунути Європу/Україну від переговорного процесу...

Про дипломатичний фронт

Останні місяці – особливо активні у прояві всіх трьох складових війни та пошуку миру: фронт (інтенсивні бої), тил (атаки РФ по цивільній інфраструктурі), дипломатія (мирні переговори)...

Нові виклики для Європи

Події у Венесуелі (у контексті рамки автократії vs демократії) трактуються переважно у двох прямо протилежних підходах. Перший – це знак для всіх автократій, що їхня доля в будь-який момент може бути вирішена у спосіб, коли сильна демократична держава в обхід тривалих погоджень усіх з усіма може виявити рішучість...

Росія сприймає і переговори як СВО

Ісаак Ньютон якось сказав: "Досвід – це не те, що відбувається з вами; це те, що ви робите з тим, що відбувається з вами". Здавалося б, кожен новий захід на переговорне коло наочно демонструє/виявляє, що працює, а що ні; як і те, хто як використовує переговори та час...

"Тягомотина"

Парадокс. Усі у світі розуміють абсолютну безпричинність війни РФ проти України (у сенсі відсутності будь-яких реальних причин – немає ні етнічного, ні релігійного факторів, які часто означають непримиренність), а вихід з війни, як і раніше, наштовхується на ультиматуми Росії і "тягомотину", як сказав днями один із небагаточисленних союзників РФ...