Як зіпсувати інвестиційний клімат за 2 місяці. Майстер-клас від АРМА
Корупція і недовіра до судової системи три роки поспіль очолювали рейтинг найбільших перешкод для іноземних інвесторів в Україні. Про це свідчать результати останнього опитування, яке Dragon Capital, Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) і Центр економічної стратегії (ЦЕС) провели в серпні-вересні 2018 року. Військовий конфлікт з Росією тоді опинився лише на п'ятому місці серед причин, які стримують інвестиції. Більше за війну інвесторів турбували нестабільність фінансової системи та монополізація влади олігархами.
Серед очікувань бізнесу від нової влади, опитані інвестори назвали "рішучі кроки в боротьбі з корупцією, перезапуск судової системи і відчутний прогрес у відділенні політики від бізнесу". Фактично, з вирішення цих питань і почала свою роботу Верховна Рада ІХ скликання.
За перші три місяці роботи ми виправили більшість помилок антикорупційного законодавства, наразі триває судова реформа, а новий уряд оголосив про амбітні плани зростання економіки у найближчі 5 років. Однак, без масштабного залучення зовнішніх інвестицій досягнути цього буде вкрай важко.
Досвід інвестування "по-одеськи"
В той час як в усьому світі триває боротьба між країнами за великого інвестора, в Україні окремі державні органи своїми діями відлякують іноземний бізнес.
Подвійно прикрим фактом є те, що в цьому підозрюють окремих посадовців антикорупційних органів, а саме – Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
Від самого початку роботи в парламенті я отримала кілька скарг від бізнесу, як вітчизняного, так і іноземного, на діяльність АРМА та ДП "СЕТАМ". Чомусь державний орган, який мав би управляти активами, які передаються агентству в рамках кримінальних проваджень, не завжди поводяться із ними відповідально. Навіть більше – АРМА було помічено у сумнівних операціях із арештованим майном, як то продаж речових доказів. Від цього постраждали і зовнішні інвестори.
Дуже показова історія, в якій АРМА зіграло не останню роль, сталася в Україні з одним з найбільших ритейлерів світу – французькою мережею "Ашан".
В 2013 році інвестор придбав три земельні ділянки площею 27 га на Одещині. На цій землі "Ашан" планував побудувати ритейл-парк Les Vignes, найбільший в Одеській області. Купівля трьох земельних ділянок обійшлась французькому ритейлеру у понад 242 млн гривень.
У березні 2019 року Приморський районний суд Одеси арештував земельну ділянку, придбану "Ашаном". Підставою для цього рішення стало звернення старшого слідчого з розгляду кримінальних справ прокуратури Одеської області. Нібито тільки зараз, фактично на момент початку інвестором будівельних робіт, прокуратура виявила порушення у процедурі зміни цільового призначення земельних ділянок у 2011 році. Тобто, за два роки до моменту їх придбання інвестором.
У квітні 2019 року ухвалою іншого слідчого судді відчуження цих земельних ділянок було заборонено, а самі вони були передані в управління Національному агентству з питань розшуку та управління активами (АРМА).
"Складнощі зберігання"
А далі був "майстер-клас" від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, як не потрібно поводитись з арештованим майном. Не зважаючи на те, що ці земельні ділянки були визнані судом речовими доказами, вже у червні 2019 року в АРМА під приводом "складнощів зберігання" реалізувала всі три ділянки на торгах – за ціною у 25 разів дешевшою від ринкової вартості.
Новим "щасливим власником" землі в Одеській області менше ніж за 5 мільйонів гривень стала маловідома київська компанія "Пелучо", заснована в травні 2018 року зі статутним фондом в 5000 гривень.
Історія з "Ашаном", показова та символічна. Тепер інвестор буде вимушений роками доводити свою правоту в українських судах або чекати від держави, тобто нас з вами, на компенсацію. Її виплачуватимуть коштом платників податків.
Чи захоче він мати справу з Україною знову? Чи розповість по такий свій досвід побудови інвестиційних проектів в нашій державі? Або краще наступного разу надаватиме перевагу для інвестицій країнам, де він зможе купити земельну ділянку "без передісторії" та бути впевненим, що її не відберуть? Якщо порушення під час оформлення документації були, чи будуть покарані винні у цьому посадові особи?
Такі дії посадовців АРМА нагадують інструкцію на тему, як відлякувати іноземного інвестора в такий непростий для нашої держави час.
З приводу ситуації з "Ашаном" я вже направила депутатські звернення до правоохоронних органів. А також на голову Рахункової Палати, для того, аби найближчим часом в АРМА був проведений аудит фінансової та бюджетної звітності, а також надана професійна оцінка законності та ефективності використання майна у 2018-му та першому півріччі цього року.
Нещодавно ми провели першу спільну зустріч із представниками бізнесу, експертами громадського сектору, та представниками АРМА та ДП "СЕТАМ", аби визначити, проблема АРМА інституційна чи кадрова? А також почали діалог, що і як ми маємо змінити на законодавчому рівні аби не допустити подібних випадків у майбутньому.
Бо завдання всіх державних органів сьогодні – захищати права та берегти інвесторів, які створюють нові робочі місця та наповнюють державний та місцеві бюджети.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
