9 квітня 2020, 22:24

Як повернути з-за кордону кошти, вкрадені в українців?

Вже у найближчі дні парламент переглядатиме бюджет на 2020 рік. Це – вимушений крок заради того, аби знайти додаткові кошти на сферу охорони здоров'я та боротьбу із коронавірусом. Сьогодні кожна бюджетна гривня на вагу золота. В той же час у банках за кордоном сховані мільярди доларів, незаконно виведених з України впродовж останніх десятиліть. Ці кошти цілком реально можуть стати додатковим ресурсом для бюджету, якщо будуть внесені зміни до законодавства.

Потрібно визнати, у питанні повернення активів колишніх посадовців з-за кордону успіхи України залишають бажати кращого. Гроші Азарова та Бакуліна, Іванющенка, Клименка та Януковича, – окрім вже відомих прізвищ, у закордонних юрисдикціях наразі заховані гроші багатьох схємщиків, які роками паразитували на державі.

Йдеться про мільярди доларів, виведених з України у різні роки.

На сьогодні українським правоохоронним органам відомо, де сховані кошти. Розслідуються сотні кримінальних проваджень. Але конфіскувати гроші практично не можливо – через тривалість процедури кримінального процесу та збору інформації в рамках міжнародного співробітництва.

Простий приклад: на дослідження однієї операції у закордонних юрисдикціях у рамках міжнародно-правової допомоги витрачається близько 1 року. Банківська інформація зберігається впродовж 5 років. Через це часто робота правоохоронних органів перетворюється на боротьбу із вітряними млинами.

Тому, ми з колегами з депутатського корпусу та експертами Українського інституту майбутнього розробили законопроект N3304, який дозволить активізувати цю роботу. Законопроект відкриє можливість для українських правоохоронних органів подавати цивільні позови у закордонні юрисдикції.

Ці повноваження ми пропонуємо надати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Окрім цивільних позовів, ми надаємо АРМА повноваження:

- Представляти інтереси України у закордонних юрисдикціях.

- Залучати юридичних та судових радників до цих позовів, до речі, До речі залучення юридичних радників – усталена практика Мінюсту під час представництва інтересів України в судах за кордоном.

- Фінансування роботи таких радників буде здійснюватися за рахунок частини повернутих ними коштів та активів. Тобто, додаткових коштів з держбюджету на ці цілі не потрібно. Більше того, законопроектом прямо забороняється фінансувати витрати на юридичних радників в інший спосіб. Порядок відбору радників визначатиме Кабмін.

Практика цивільних позовів для повернення активів діє в багатьох країнах світу. А головне – для таких позовів не будуть витрачатись додаткові кошти держбюджету.

А поки ми як країна не ведемо активної роботи, кошти українських платників податків, незаконно виведені за кордон, конфісковують на користь бюджетів інших країн.

Так, нагадаю, у 2016 році частина грошей Павла Лазаренка, які знаходились на рахунках у банку в Антигуа і Барбуди, вже була конфіскована в бюджет цієї країни карибського басейну, а саме – 66,7 млн доларів. Гроші були заморожені управлінням з політики за контролем над розповсюдженням наркотиків та відмиванням грошей Антигуа. Місцевий уряд аргументував це тим, що гроші Лазаренка були здобуті корупційним шляхом.

Навряд Павло Лазаренко коли-небудь повернеться до України, адже тут відносно нього відкриті численні кримінальні провадження. Але ми як держава могли б претендувати на вкрадені ним кошти, предметом позовів у судах сьогодні є понад 500 мільйонів доларів.

Цього ж року у Латвії за рішенням суду поповнили держбюджет майже 50 мільйонів євро, які арештували в рамках кримінальної справи щодо відмивання коштів, виведених з України. Йдеться про 49,3 мільйона доларів, які належали колишньому першому віце-Прем'єр-Міністру України Сергію Арбузову. Ці кошти були на рахунках латвійського відділення ПриватБанку.

Крім цього, в рамках справи арештували й менші суми на рахунках офшорних компаній Сергія Курченка і колишнього Міністра екології Миколи Злочевського тощо. А ось приклад зовсім нещодавній – знову Латвія, де у 2019 році було конфісковано кошти, виведені з України Юрієм Іванющенком. Йдеться про 30 млн доларів.

На жаль, ми як країна конфіскацію таких активів на свою користь ведемо дуже повільно. В той же час даний законопроект дозволить активізувати цю роботу, надасть правоохоронним органам більше можливостей для пошуку коштів та активів, і їх повернення на користь українських платників податків. В нинішніх економічних реаліях важлива кожна гривня. Тож у виграші будуть усі українці.

P.S. На черзі – ще один законопроект щодо АРМА, яким будуть врегульовані процедури поводження з активами всередині України. Його обговорення я проводила впродовж останніх місяців з представниками бізнес-асоціацій. Детальніше про це – згодом.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)?

Нещодавно Президент Зеленський заявив, що подумає над дозволом роботи приватних військових компаній (ПВК) в Україні. Чому ця тема активізувалась зараз? Спроби створити законодавчу рамку для ПВК робились ще з 2014 року...

Рада ухвалила реформу ДПП: що зміниться для бізнесу

Тепер і в моєму депутатському портфелі є законопроект, робота над яким тривала понад 3 роки (!). Сьогодні парламент ухвалив у другому читанні реформу державно-приватного партнерства (законопроект N7508), яка відкриває нову сторінку для післявоєнної відбудови...

Держава втрачає чотири мільйони гривень щодня! Кейс Новосілківського спиртзаводу

Придбав спиртзавод на відкритому конкурсі Фонду держмайна, але підприємство 2 роки вимушено простоює, чекаючи на ліцензію від ДПС. Здається абсурд? Однак, на жаль, це суворі українські реалії, які не можна терпіти...

Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі

Ще кілька місяців тому кав'ярня ветерана Дмитра Целуйка могла зникнути. До повномасштабної війни, а якщо точно, то з 2012 року він є власником кав'ярні "Франсуа", яка 12 років успішно працювала на території Центрального залізничного вокзалу "Київ-Пасажирський"...

Українська зброя vs українська бюрократія: хто переможе?

Американська військова допомога не вічна. Не так давно у нас була можливість відчути наслідки, що буде, коли вона закінчиться. Донедавна 30% зброї Сили оборони України отримували з Євросоюзу, 30% – з США, і ще 40% Україна виробляла самостійно...

Мюнхенський холодний душ: Європа нарешті прокидається

Ви не знаєте нічого про драматизм, якщо ви не були цього року на Мюнхенській безпековій конференції. Або принаймні не спостерігали за нею максимально ретельно...