9 квітня 2020, 22:24

Як повернути з-за кордону кошти, вкрадені в українців?

Вже у найближчі дні парламент переглядатиме бюджет на 2020 рік. Це – вимушений крок заради того, аби знайти додаткові кошти на сферу охорони здоров'я та боротьбу із коронавірусом. Сьогодні кожна бюджетна гривня на вагу золота. В той же час у банках за кордоном сховані мільярди доларів, незаконно виведених з України впродовж останніх десятиліть. Ці кошти цілком реально можуть стати додатковим ресурсом для бюджету, якщо будуть внесені зміни до законодавства.

Потрібно визнати, у питанні повернення активів колишніх посадовців з-за кордону успіхи України залишають бажати кращого. Гроші Азарова та Бакуліна, Іванющенка, Клименка та Януковича, – окрім вже відомих прізвищ, у закордонних юрисдикціях наразі заховані гроші багатьох схємщиків, які роками паразитували на державі.

Йдеться про мільярди доларів, виведених з України у різні роки.

На сьогодні українським правоохоронним органам відомо, де сховані кошти. Розслідуються сотні кримінальних проваджень. Але конфіскувати гроші практично не можливо – через тривалість процедури кримінального процесу та збору інформації в рамках міжнародного співробітництва.

Простий приклад: на дослідження однієї операції у закордонних юрисдикціях у рамках міжнародно-правової допомоги витрачається близько 1 року. Банківська інформація зберігається впродовж 5 років. Через це часто робота правоохоронних органів перетворюється на боротьбу із вітряними млинами.

Тому, ми з колегами з депутатського корпусу та експертами Українського інституту майбутнього розробили законопроект N3304, який дозволить активізувати цю роботу. Законопроект відкриє можливість для українських правоохоронних органів подавати цивільні позови у закордонні юрисдикції.

Ці повноваження ми пропонуємо надати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Окрім цивільних позовів, ми надаємо АРМА повноваження:

- Представляти інтереси України у закордонних юрисдикціях.

- Залучати юридичних та судових радників до цих позовів, до речі, До речі залучення юридичних радників – усталена практика Мінюсту під час представництва інтересів України в судах за кордоном.

- Фінансування роботи таких радників буде здійснюватися за рахунок частини повернутих ними коштів та активів. Тобто, додаткових коштів з держбюджету на ці цілі не потрібно. Більше того, законопроектом прямо забороняється фінансувати витрати на юридичних радників в інший спосіб. Порядок відбору радників визначатиме Кабмін.

Практика цивільних позовів для повернення активів діє в багатьох країнах світу. А головне – для таких позовів не будуть витрачатись додаткові кошти держбюджету.

А поки ми як країна не ведемо активної роботи, кошти українських платників податків, незаконно виведені за кордон, конфісковують на користь бюджетів інших країн.

Так, нагадаю, у 2016 році частина грошей Павла Лазаренка, які знаходились на рахунках у банку в Антигуа і Барбуди, вже була конфіскована в бюджет цієї країни карибського басейну, а саме – 66,7 млн доларів. Гроші були заморожені управлінням з політики за контролем над розповсюдженням наркотиків та відмиванням грошей Антигуа. Місцевий уряд аргументував це тим, що гроші Лазаренка були здобуті корупційним шляхом.

Навряд Павло Лазаренко коли-небудь повернеться до України, адже тут відносно нього відкриті численні кримінальні провадження. Але ми як держава могли б претендувати на вкрадені ним кошти, предметом позовів у судах сьогодні є понад 500 мільйонів доларів.

Цього ж року у Латвії за рішенням суду поповнили держбюджет майже 50 мільйонів євро, які арештували в рамках кримінальної справи щодо відмивання коштів, виведених з України. Йдеться про 49,3 мільйона доларів, які належали колишньому першому віце-Прем'єр-Міністру України Сергію Арбузову. Ці кошти були на рахунках латвійського відділення ПриватБанку.

Крім цього, в рамках справи арештували й менші суми на рахунках офшорних компаній Сергія Курченка і колишнього Міністра екології Миколи Злочевського тощо. А ось приклад зовсім нещодавній – знову Латвія, де у 2019 році було конфісковано кошти, виведені з України Юрієм Іванющенком. Йдеться про 30 млн доларів.

На жаль, ми як країна конфіскацію таких активів на свою користь ведемо дуже повільно. В той же час даний законопроект дозволить активізувати цю роботу, надасть правоохоронним органам більше можливостей для пошуку коштів та активів, і їх повернення на користь українських платників податків. В нинішніх економічних реаліях важлива кожна гривня. Тож у виграші будуть усі українці.

P.S. На черзі – ще один законопроект щодо АРМА, яким будуть врегульовані процедури поводження з активами всередині України. Його обговорення я проводила впродовж останніх місяців з представниками бізнес-асоціацій. Детальніше про це – згодом.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Більше працівників на оборонних заводах – більше української зброї на фронті. Верховна Рада прийняла законопроект

"Усі наввипередки переможно звітують про "враження нашими дронами", але ті, хто створює "ваші дрони", у мене на виробництві від ТЦК бігають. Буквально днями районний ТЦК так зупинив двох моїх хлопців, яких ми просто не встигли забронювати...

ТСК не дала рейдерам захопити фермерське господарство на Київщині

Якщо ви думали, що аграрне рейдерство зникло під час широкомасштабної війни – то, на жаль, ні. У липні цього року ми отримали нове звернення на адресу Парламентської спецкомісії по захисту інвесторів від фермерського господарства (ФГ) "Ніна" на Київщині...

ТСК не дала рейдерам захопити фермерське господарство на Київщині

Якщо ви думали, що аграрне рейдерство зникло під час широкомасштабної війни – то, на жаль, ні. У липні цього року ми отримали нове звернення на адресу Парламентської спецкомісії по захисту інвесторів від фермерського господарства (ФГ) "Ніна" на Київщині...

Дія.Дефенс: чому українському ОПК потрібен свій правовий режим

За останні 3 роки українська оборонка стала новим серйозним гравцем у забезпеченні наших захисників озброєнням. До 40% зброї для ЗСУ вже виготовляється саме українськими виробниками, а потужності виробництва ОПК за час широкомасштабної війни зросли у 35 разів...

З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток"

Понад три з половиною роки ініціатива "Прихисток" допомагала вимушеним переселенцям шукати безкоштовне житло. Завдяки ініціативі понад мільйон людей змогли знайти тимчасовий дім в момент, коли найбільше цього потребували – тікаючи з окпації або від обстрілів...

Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)?

Нещодавно Президент Зеленський заявив, що подумає над дозволом роботи приватних військових компаній (ПВК) в Україні. Чому ця тема активізувалась зараз? Спроби створити законодавчу рамку для ПВК робились ще з 2014 року...