Мільярди, які ми втрачаємо: Парламент зробив крок до повернення незаконно виведених з України активів
У 2014 році одразу після Євромайдану і втечі Віктора Януковича, були заарештовані грошові активи, які пов'язують як з самим екс-президентом, так і з його найближчим оточенням. За офіційними даними, Держфінмоніторинг заблокував гроші 19 компаній-нерезидентів, пов'язаних з колишнім президентом, а загалом активів – на суму 1,34 млрд доларів.
Кошти були "заморожені" як на рахунках в українських банках, так і у закордонних юрисдикціях. Безпосередньо в грошах було заарештовано близько 380 млн гривень та близько 160 млн доларів. А більша частина арештованих грошових активів – понад 1,49 млрд гривень і 1,02 млрд доларів – у форматі цінних паперів.
І це далеко не всі суми коштів, виведених колишніми українськими посадовцями, які сховані за кордоном. А лише ті, що встановлені офіційно. Частина з них були заморожені згодом в рамках санкцій ЄС. З тих пір триває судова тяганина за їх повернення.
Втрачені мільярди
Коли на кону мільярди, і другій стороні дійсно є що втрачати, повернення незаконно виведених активів перетворюється на справжню війну юристів. Більшість справ про незаконно виведені з України активи розслідуються і до нині в рамках тривалого за процедурою кримінального процесу. Без судового вироку ми, як держава, не можемо повернути вкрадені кошти назад.
А в цей час частина грошових активів екс-посадовців активно конфісковується на користь бюджетів інших країн. Зокрема, Латвії.
Так, у 2016 році частина грошей екс-прем'єр-міністра Павла Лазаренка – 66,7 млн доларів, які знаходились на рахунках у банку в Антигуа і Барбуди, була конфіскована в бюджет цієї острівної країни карибського басейну. Місцевий уряд аргументував це тим, що гроші Лазаренка були здобуті корупційним шляхом.
Аналогічно, через корупційне походження коштів, провела конфіскацію коштів українських посадовців і Латвія. З 2016 по 2019 року ця країна щонайменше двічі конфіскувала кошти, яку пов'язують з оточенням Януковича, на суму майже 80 млн доларів.
Потрібно визнати, що поки Україна не має швидкого та дієвого механізму для повернення незаконно виведених активів. І якщо ми його не запровадимо, то продовжимо дарувати незаконно виведені гроші українських платників податків іншим державам.
Вважаю, що в нинішніх економічних умовах, ми, як країна, не можемо собі цього дозволити. Вкрадені кошти мають стати ресурсом державного бюджету України, і для цього парламент вже зробив перший рок.
Законопроект N3304
20 травня Верховна Рада ухвалила за основу ініційований мною та групою народних депутатів законопроект N3304, який спростить для України процес повернення незаконно виведених грошей та активів.
Законопроект дає можливість українським правоохоронним органам подавати цивільні позови у закордонні юрисдикції та винаймати для цього помічників на місці, у країні розташування арештованих коштів чи активів.
Такими помічниками стануть компанії-фандери, а функції з координації таких робіт законопроектом пропонується надати АРМА – Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Фандери або litigation funds – це юридичні компанії, які допомагають державам розшукувати у закордонних юрисдикціях кошти корупційного походження, арештовувати їх і повертати назад, країнам. В якості гонорару за свою роботу вони отримують відсоток від повернутих певній державі коштів.
Тобто, в результаті ухвалення цього законопроекту, Україна не витрачатиме грошей державного бюджету, при цьому зможе собі дозволити найняти фахових іноземних юристів для захисту інтересів держави на місці, в судах Великої Британії та у інших закордонних юрисдикціях. Ці юристи дуже вмотивовані, бо отримують гонорар лише в разі успішності справи – повернення грошей в Україну.
Шанси на конфіскацію з іноземних юрисдикцій незаконно виведених активів в такому разі зростають в рази і стають реальними. Це справді один з найважливіших антикорупційних законопроектів цього року, який матиме прямий позитивний ефект для бюджету.
Сьогодні в України є політична воля керівництва держави та готовність українського парламенту доопрацювати цей законопроект з урахуванням всіх стандартів та наявних правових механізмів. Для того, аби наша країна врешті решт отримала реальний шанс для повернення цих коштів та могла поповнити державний бюджет НАШОЇ країни на мільйони гривень.
