Стоп рейдерство: Парламент розгляне законопроект ТСК
Щодня в нашій державі стається щонайменше дві рейдерські атаки на бізнес. Щомісяця Антирейдерська комісія Мінюсту розглядає близько 70 скарг. На жаль, проблема рейдерства все ще існує в Україні і є одним з факторів, який псує інвестиційну репутацію нашої держави. Саме тому одними з перших законотворчих ініціатив ТСК з питань захисту прав інвесторів став пакет антирейдерських законопроектів – N3783 та N3774. Останній парламент розглядатиме цього тижня. Він знищує найпопулярніші рейдерські "лазівки" та унеможливлює "реєстраційне" рейдерство.
Революція для засновників ТОВ
Якщо 10 років тому рейдерство виглядало як захоплення компаній силовим шляхом, сьогодні основна активність рейдерів направлена на маніпуляції з державним реєстрами. Саме тому, найбільш прогресивна зміна, яку ми запропонували законопроектом N3774 – це запровадження практики інформування власника компанії про реєстраційну дію, яка відбувається з його активом.
Не секрет, що про більшість рейдерських атак власники компаній дізнаються вже постфактум. З одним з таких випадків ми стикнулися в рамках роботи в ТСК з питань захисту прав інвесторів буквально нещодавно – це ситуація з ТОВ "Дністрові сади". Успішне аграрне підприємство має статутний капітал в 125 млн грн та виробничу базу в Чернівецькій області. Про те, що компанію в них вкрали, власники дізнались випадково, зробивши витяг з ЄДР для інших господарських потреб. Наразі ми працюємо над тим, аби якнайшвидше повернути актив законному власнику.
Для упередження подібних випадків, законопроект пропонує інформування в режимі реального часу засновників (учасників) юридичних осіб, керівника юрособи засобами телекомунікаційного зв'язку про проведення реєстраційних дій щодо такої юридичної особи. Для цього контактні дані власника мають бути внесені в ЄДР. Таким чином, провернути рейдерську атаку непомітно буде не можливим.
Проектом закону знищується ще одна популярна рейдерська лазівка – робиться значно складнішою зміна керівництва підприємств. Сьогодні для того, щоб змінити директора певної компанії, достатньо посвідчення на протоколі загальних зборів учасників товариства підпису двох осіб: голови та секретаря зборів, які обираються на цих же зборах.
Ми пропонуємо встановити, що протокол зборів стосовно зміни керівника товариства має бути підписаний всіма учасниками зборів, які голосували за таке рішення, і голосів яких достатньо для його прийняття. Тобто, шляхом підробки підпису двох осіб більше не вдасться відібрати підприємство та його активи. Як часто трапляється, такі особи навіть можуть не перебувати в місті, в якому укладається такий протокол загальних зборів, що в подальшому стає підставою для поновлення порушених прав власників підприємств.
Важлива зміна і для керівників аграрних компаній. Після ухвалення законопроекту правочин про розірвання договору оренди землі сільгосппризначення юридичною особою буде визнаватися значним. Тобто, умовний директор аграрної компанії в односторонньому порядку не зможе "кинути" своїх роботодавців або партнерів та самостійно розірвати договір оренди землі без згоди засновників такого підприємства. Зараз непоодинокі випадки одноосібного розірвання договорів директором та укладання на іншу компанію.
Антирейдерська комісія
За три квартали 2020 року Антирейдерська комісія Мінюсту отримала 3133 скарги про оскарження реєстраційних дій. Понад 2515 – щодо нерухомості, в тому числі – землі, та 618 – щодо бізнесу. Про такі дані повідомляли в Міністерстві юстиції України. Після ухвалення законопроекту подати скаргу до Антирейдерської комісії стане ще простіше.
Будуть скасовані деякі вимоги до скарг. Зокрема, про обов'язкове зазначення у скарзі норм законодавства, які порушено. Також більше не потрібно буде надавати відомості про наявність судового спору щодо порушеного у скарзі питання. Як і робити засвідчення копій документів. Для заявників це суттєво скорочує час, який під час оскарження реєстраційних дій є вирішальним.
Збільшується і можливий термін розгляду скарги – до 3 місяців (зараз 60 днів). Крім того, Антирейдерська комісія буде призупиняти розгляд скарги на період, поки заявник виправляє недоліки (якщо такі будуть). Граничний термін оскарження пропонується встановити на рівні 3 років. Втім, чи він потрібен, триватиме дискусія до другого читання.
Зміни для держреєстраторів
В роботі державних реєстраторів також відбудуться зміни. З'явиться новий обов'язок, невідкладно інформувати Міністерство юстиції у разі виявлення фактів використання реєстратором його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами. А також повідомляти про всі дії в реєстрі, виконані з неправомірним використанням його ключів.
Перереєструвати нерухоме майно з обтяженнями після ухвалення законопроекту буде не можливим. Тепер наявність обтяження буде підставою для відмови у державній реєстрації прав. Всі винятки будуть виключені. Тобто, якщо на майно накладено арешт, переоформити його на іншу особу буде не можливо.
"Бонусом" законопроекту є повна автоматизація процесу реєстрації ФОП. Процедуру зупинення розгляду документів, поданих для держреєстрації юросіб, ФОПів та громадських формувань буде скасовано. Через портал електронних сервісів можна буде автоматично зареєструвати, змінити відомості чи припинити діяльність ФОП, зареєструвати зміни до відомостей про юридичну особу.
***
Законопроект N3774 писався спільно з фахівцями Міністерства юстиції та Офісу протидії рейдерству. Інформування власника майна про реєстраційну дію з його активом, спрощення процедури оскарження, відмова у реєстрації за наявності обтяження на майно – далеко не повний перелік запропонованих законопроектом реформ.
Під час розгляду законопроекту N3774 профільним Комітетом з питань правової політики він отримав одноголосну підтримку всіх членів комітету. Сподіваюсь, що таку саме одноголосну підтримку він отримає і під час голосування у сесійній залі. Аби парламент зробив ще один важливий крок для остаточного подолання рейдерства як явища.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
