2 лютого 2022, 08:57

Простий стимул для агропереробки або як створити виробництво поруч з полем

Хочеш експортувати пшеницю, вивозити з країни сировину – будь-ласка, жодних обмежень. А ось щоб організувати на цій же землі виробництво з її переробки – спочатку сплати державі "збитки".

Останнім часом ми отримали ряд звернень на адресу Тимчасової спецкомісії з питань захисту прав інвесторів від агровиробників, які прагнуть не лише вирощувати на своїх ділянках зерно (читайте "агро сировину"), а й переробляти її. Тут, на місці.

Переробка поруч з полем

Втім для запуску переробки або виробництва на своїй же сільськогосподарській землі інвестору для початку необхідно пройти зміну її цільового призначення – з с/г на землі промисловості. Зробити це сьогодні не лише складно, а й космічного дорого – за законом виробник має сплатити 30% різниці між нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки до та після зміни її цільового призначення.

Є випадки, коли таке "відшкодування збитків" тягло на 700,000 грн за га.

На мою думку, така ситуація є абсолютним нонсенсом. Коли потенційний інвестор з 1 гектару переробки або промисловості може створювати на порядок більше робочих місць, сплачувати більше податків та робити суттєвіший внесок у зростання ВВП, ніж якщо б він продовжував вирощувати на цій же ділянці пшеницю чи кукурудзу. Але держава вимагає у такого інвестора доплатити за "збитки".

Тому від ТСК по захисту інвесторів ми внесли до парламенту законопроект N6554, який спростить організацію виробництва поруч з полем та здешевить цей процес. Зокрема, цим проектом ми пропонуємо звільнити таких виробників від сплати "збитків", враховуючи що інвестор такою дією створюватиме продукцію із вищою доданою вартістю, і аж ніяк не "збитки".

Законопроект допоможе прибрати зайву бюрократичну перепону для запуску нових виробництв для агровиробників і може стати гарним стимулом для інвестиційних проектів у сфері агропереробки і виробництва загалом.

Стимули для агропереробки

Експорт продукції сільського господарства України на 80% є сировинним. І це насправді загрозливий тренд. Водночас, якщо ми дійсно хочемо розвивати напрямок агропереробки на державному рівні, необхідна нова комплексна державна програма та нова стратегія.

Переробка не з'являється на порожньому місці – її потрібно стимулювати.

Якщо бізнес матиме можливість взяти кредит на будівництво переробного заводу під мінімальний відсоток, а держава компенсуватиме йому частину витрат, наприклад на підключення до інфраструктури – через 4-5 років значна частина трейдерів, які сьогодні експортують сировину, зможуть стати найбільшими переробниками та експортерами вже готової продукції із високою доданою вартістю і вищою маржинальністю. Принаймні, замисляться про це.

Тому, нова стратегія з агропереробки має включати як фіскальні, так фінансові стимули, зокрема дешеві кредити, інфраструктурні можливості, чим можуть слугувати індустріальні парки, експортну підтримку на рівні держави та в перспективі – заходи для імпортозаміщення.

Якщо ми будемо експортувати продукцію переробки, а не сировину, у комплексі це зможе збільшити вартість українського аграрного експорту щонайменше вдвічі.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток"

Понад три з половиною роки ініціатива "Прихисток" допомагала вимушеним переселенцям шукати безкоштовне житло. Завдяки ініціативі понад мільйон людей змогли знайти тимчасовий дім в момент, коли найбільше цього потребували – тікаючи з окпації або від обстрілів...

Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)?

Нещодавно Президент Зеленський заявив, що подумає над дозволом роботи приватних військових компаній (ПВК) в Україні. Чому ця тема активізувалась зараз? Спроби створити законодавчу рамку для ПВК робились ще з 2014 року...

Рада ухвалила реформу ДПП: що зміниться для бізнесу

Тепер і в моєму депутатському портфелі є законопроект, робота над яким тривала понад 3 роки (!). Сьогодні парламент ухвалив у другому читанні реформу державно-приватного партнерства (законопроект N7508), яка відкриває нову сторінку для післявоєнної відбудови...

Держава втрачає чотири мільйони гривень щодня! Кейс Новосілківського спиртзаводу

Придбав спиртзавод на відкритому конкурсі Фонду держмайна, але підприємство 2 роки вимушено простоює, чекаючи на ліцензію від ДПС. Здається абсурд? Однак, на жаль, це суворі українські реалії, які не можна терпіти...

Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі

Ще кілька місяців тому кав'ярня ветерана Дмитра Целуйка могла зникнути. До повномасштабної війни, а якщо точно, то з 2012 року він є власником кав'ярні "Франсуа", яка 12 років успішно працювала на території Центрального залізничного вокзалу "Київ-Пасажирський"...

Українська зброя vs українська бюрократія: хто переможе?

Американська військова допомога не вічна. Не так давно у нас була можливість відчути наслідки, що буде, коли вона закінчиться. Донедавна 30% зброї Сили оборони України отримували з Євросоюзу, 30% – з США, і ще 40% Україна виробляла самостійно...