2 лютого 2022, 08:57

Простий стимул для агропереробки або як створити виробництво поруч з полем

Хочеш експортувати пшеницю, вивозити з країни сировину – будь-ласка, жодних обмежень. А ось щоб організувати на цій же землі виробництво з її переробки – спочатку сплати державі "збитки".

Останнім часом ми отримали ряд звернень на адресу Тимчасової спецкомісії з питань захисту прав інвесторів від агровиробників, які прагнуть не лише вирощувати на своїх ділянках зерно (читайте "агро сировину"), а й переробляти її. Тут, на місці.

Переробка поруч з полем

Втім для запуску переробки або виробництва на своїй же сільськогосподарській землі інвестору для початку необхідно пройти зміну її цільового призначення – з с/г на землі промисловості. Зробити це сьогодні не лише складно, а й космічного дорого – за законом виробник має сплатити 30% різниці між нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки до та після зміни її цільового призначення.

Є випадки, коли таке "відшкодування збитків" тягло на 700,000 грн за га.

На мою думку, така ситуація є абсолютним нонсенсом. Коли потенційний інвестор з 1 гектару переробки або промисловості може створювати на порядок більше робочих місць, сплачувати більше податків та робити суттєвіший внесок у зростання ВВП, ніж якщо б він продовжував вирощувати на цій же ділянці пшеницю чи кукурудзу. Але держава вимагає у такого інвестора доплатити за "збитки".

Тому від ТСК по захисту інвесторів ми внесли до парламенту законопроект N6554, який спростить організацію виробництва поруч з полем та здешевить цей процес. Зокрема, цим проектом ми пропонуємо звільнити таких виробників від сплати "збитків", враховуючи що інвестор такою дією створюватиме продукцію із вищою доданою вартістю, і аж ніяк не "збитки".

Законопроект допоможе прибрати зайву бюрократичну перепону для запуску нових виробництв для агровиробників і може стати гарним стимулом для інвестиційних проектів у сфері агропереробки і виробництва загалом.

Стимули для агропереробки

Експорт продукції сільського господарства України на 80% є сировинним. І це насправді загрозливий тренд. Водночас, якщо ми дійсно хочемо розвивати напрямок агропереробки на державному рівні, необхідна нова комплексна державна програма та нова стратегія.

Переробка не з'являється на порожньому місці – її потрібно стимулювати.

Якщо бізнес матиме можливість взяти кредит на будівництво переробного заводу під мінімальний відсоток, а держава компенсуватиме йому частину витрат, наприклад на підключення до інфраструктури – через 4-5 років значна частина трейдерів, які сьогодні експортують сировину, зможуть стати найбільшими переробниками та експортерами вже готової продукції із високою доданою вартістю і вищою маржинальністю. Принаймні, замисляться про це.

Тому, нова стратегія з агропереробки має включати як фіскальні, так фінансові стимули, зокрема дешеві кредити, інфраструктурні можливості, чим можуть слугувати індустріальні парки, експортну підтримку на рівні держави та в перспективі – заходи для імпортозаміщення.

Якщо ми будемо експортувати продукцію переробки, а не сировину, у комплексі це зможе збільшити вартість українського аграрного експорту щонайменше вдвічі.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

ТСК не дала рейдерам захопити фермерське господарство на Київщині

Якщо ви думали, що аграрне рейдерство зникло під час широкомасштабної війни – то, на жаль, ні. У липні цього року ми отримали нове звернення на адресу Парламентської спецкомісії по захисту інвесторів від фермерського господарства (ФГ) "Ніна" на Київщині...

ТСК не дала рейдерам захопити фермерське господарство на Київщині

Якщо ви думали, що аграрне рейдерство зникло під час широкомасштабної війни – то, на жаль, ні. У липні цього року ми отримали нове звернення на адресу Парламентської спецкомісії по захисту інвесторів від фермерського господарства (ФГ) "Ніна" на Київщині...

Дія.Дефенс: чому українському ОПК потрібен свій правовий режим

За останні 3 роки українська оборонка стала новим серйозним гравцем у забезпеченні наших захисників озброєнням. До 40% зброї для ЗСУ вже виготовляється саме українськими виробниками, а потужності виробництва ОПК за час широкомасштабної війни зросли у 35 разів...

З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток"

Понад три з половиною роки ініціатива "Прихисток" допомагала вимушеним переселенцям шукати безкоштовне житло. Завдяки ініціативі понад мільйон людей змогли знайти тимчасовий дім в момент, коли найбільше цього потребували – тікаючи з окпації або від обстрілів...

Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)?

Нещодавно Президент Зеленський заявив, що подумає над дозволом роботи приватних військових компаній (ПВК) в Україні. Чому ця тема активізувалась зараз? Спроби створити законодавчу рамку для ПВК робились ще з 2014 року...

Рада ухвалила реформу ДПП: що зміниться для бізнесу

Тепер і в моєму депутатському портфелі є законопроект, робота над яким тривала понад 3 роки (!). Сьогодні парламент ухвалив у другому читанні реформу державно-приватного партнерства (законопроект N7508), яка відкриває нову сторінку для післявоєнної відбудови...