Простий стимул для агропереробки або як створити виробництво поруч з полем
Хочеш експортувати пшеницю, вивозити з країни сировину – будь-ласка, жодних обмежень. А ось щоб організувати на цій же землі виробництво з її переробки – спочатку сплати державі "збитки".
Останнім часом ми отримали ряд звернень на адресу Тимчасової спецкомісії з питань захисту прав інвесторів від агровиробників, які прагнуть не лише вирощувати на своїх ділянках зерно (читайте "агро сировину"), а й переробляти її. Тут, на місці.
Переробка поруч з полем
Втім для запуску переробки або виробництва на своїй же сільськогосподарській землі інвестору для початку необхідно пройти зміну її цільового призначення – з с/г на землі промисловості. Зробити це сьогодні не лише складно, а й космічного дорого – за законом виробник має сплатити 30% різниці між нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки до та після зміни її цільового призначення.
Є випадки, коли таке "відшкодування збитків" тягло на 700,000 грн за га.
На мою думку, така ситуація є абсолютним нонсенсом. Коли потенційний інвестор з 1 гектару переробки або промисловості може створювати на порядок більше робочих місць, сплачувати більше податків та робити суттєвіший внесок у зростання ВВП, ніж якщо б він продовжував вирощувати на цій же ділянці пшеницю чи кукурудзу. Але держава вимагає у такого інвестора доплатити за "збитки".
Тому від ТСК по захисту інвесторів ми внесли до парламенту законопроект N6554, який спростить організацію виробництва поруч з полем та здешевить цей процес. Зокрема, цим проектом ми пропонуємо звільнити таких виробників від сплати "збитків", враховуючи що інвестор такою дією створюватиме продукцію із вищою доданою вартістю, і аж ніяк не "збитки".
Законопроект допоможе прибрати зайву бюрократичну перепону для запуску нових виробництв для агровиробників і може стати гарним стимулом для інвестиційних проектів у сфері агропереробки і виробництва загалом.
Стимули для агропереробки
Експорт продукції сільського господарства України на 80% є сировинним. І це насправді загрозливий тренд. Водночас, якщо ми дійсно хочемо розвивати напрямок агропереробки на державному рівні, необхідна нова комплексна державна програма та нова стратегія.
Переробка не з'являється на порожньому місці – її потрібно стимулювати.
Якщо бізнес матиме можливість взяти кредит на будівництво переробного заводу під мінімальний відсоток, а держава компенсуватиме йому частину витрат, наприклад на підключення до інфраструктури – через 4-5 років значна частина трейдерів, які сьогодні експортують сировину, зможуть стати найбільшими переробниками та експортерами вже готової продукції із високою доданою вартістю і вищою маржинальністю. Принаймні, замисляться про це.
Тому, нова стратегія з агропереробки має включати як фіскальні, так фінансові стимули, зокрема дешеві кредити, інфраструктурні можливості, чим можуть слугувати індустріальні парки, експортну підтримку на рівні держави та в перспективі – заходи для імпортозаміщення.
Якщо ми будемо експортувати продукцію переробки, а не сировину, у комплексі це зможе збільшити вартість українського аграрного експорту щонайменше вдвічі.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
