Реформа ДПП на фінішній прямій – що буде у фінальному варіанті закону?
Що крадуть в України російські щоденні атаки на інфраструктуру? В першу чергу, час на відновлення. Збудувати з нуля нову ТЕЦ, дорогу, лікарню або школу – це довго і дорого. А збудувати з нуля одночасно десятки нових ТЕЦ, сотні лікарень і тисячі шкіл – не просто довго і дорого, а просто неможливо силами держави.
В Україні наразі пошкоджена кожна сьома школа. Повністю знищені 214 медзакладів, це близько 7% усіх лікарень країни. Очевидно, що силами бюджету ми не впораємось. Тому до процесу відбудови потрібно максимально залучати приватних інвесторів, яким було б цікаво брати участь у спільних з державою проектах.
Для цього треба реформувати законодавство, зробити його зрозумілим та доступним і для українського бізнесу, і для міжнародних інвесторів. Цю мету вирішує реформа державно-приватного партнерства (ДПП), яку ми з командою внесли у парламент ще у 2022 році – це законопроект N7508. В липні Комітет з питань економічного розвитку затвердив текст законопроекту до другого читання. Що буде у фінальному варіанті реформи?
Зміни для проектів ДПП
Попри те, що законопроект був проголосований у першому читанні ще 2 роки тому, його фінальний варіант Комітет з питань економічного розвитку зміг розглянути та підтримати до другого читання тільки зараз. Чому так довго, спитаєте ви? З того часу його обговорювали на десятках робочих груп і сотнях зустрічей. Зрештою, навіть після схвалення Комітетом, маємо дочекатись фінального "так" від ЄС, щоб винести законопроект в зал, і саме на стадії узгодження з Єврокомісією зараз перебуває реформа.
Для того, щоб зрозуміти масштаби проекту, зазначу, що реформа ДПП вносить зміни до більш ніж двадцяти законів, значно оновлюючи два основних – "Про державно-приватне партнерство" та "Про концесію". Серед ключових новацій:
Втричі скорочується бюрократія і час на підготовку проектів ДПП. Крім цього вводимо малі проекти (до 5,5 млн дол) та проекти з відновлення – по них процедура ще коротша, легша і швидша. Для них буде скасовано вимогу підготовки техніко-економічного обґрунтування проєктів, а також вдвічі скорочено строк прийняття рішення про здійснення ДПП.
Запроваджуємо можливість змішаного фінансування проектів. Частину інвестицій приватному партнеру можна буде відшкодовувати через гранти.
Розширюється перелік сфер, в яких можна реалізовувати ДПП. Зокрема, закон дозволить втілювати оборонні проекти спільно з державою (чинне законодавство це прямо забороняє). Отже реформа може посилити наші спроможності у обороноздатності.
Перелік державних партнерів також був розширений. До них можуть долучитися господарські товариства державного сектору економіки, такі як "Укрзалізниця" та "Укрпошта", що спростить залучення приватних інвестицій для розвитку їхньої інфраструктури.
Крім того, запроваджується стандарт єдиного європейського закупівельного документа (ESPD) . Це полегшить підготовку заявок для претендентів та участь у конкурсі для іноземних інвесторів.
Приватних партнерів та концесіонерів відбиратимуть на конкурсі за оновленими конкурентними процедурами (відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог), які проводитимуться в електронній торговій системі. Однак її запуск, як і аналогічної системи для концесій, очікується не раніше кінця 2025 року.
Реформа спрямована не лише на відновлення соціальної інфраструктури (лікарні, школи, садки), а й цікаві з бізнесової точки зору проекти – наприклад, в енергетиці, транспорті, логістиці тощо. Це дозволить в рази швидше та ефективніше усунути шкоду, нанесену інфраструктурі і економіці воєнними злочинами агресора. А також допоможе зекономити мільйони гривень з бюджету України і зробити відновлення системним та ефективним незалежно від обсягу і швидкості допомоги союзників.
Сучасні приклади ДПП
На рівні Євросоюзу за останні роки можна знайти приклади проектів ДПП, втім вони не є чисельними. Європейські проекти ДПП переважно стосуються оновлення інфраструктури: наприклад, розширення метрополітену у Парижі, нова система управління стічними водами у Лондоні або ж десятирічна програма покращення сільського Інтернету у Німеччині. Однією з причин такого стану справ є достатньо складне законодавство щодо ДПП на рівні ЄС. В України зараз є шанс навпаки його спростити та зробити максимально зручним для бізнесу, щоб реалізовувати десятки і навіть сотні таких проектів у різних сферах: від будівництва шкіл та лікарень до проектів в енергетиці та оборонці.
На післявоєнну відбудову нашої країни потрібні мільярди доларів, які неможливо буде знайти лише коштом державного бюджету чи країн-партнерів. В цей процес потрібно залучити приватний бізнес. Головна перевага проектів ДПП, де активну роль відіграє саме приватний капітал, – це найкращі ціна, ефективність та якість будівництва, тому що бізнес як ніхто зацікавлений у оптимальному співвідношенні ціна-якість. А ще формат ДПП допомагає державі виграти час на відбудову: бізнес робить в рази швидше.
Наприклад, один з цікавих для України прикладів ДПП реалізує зараз Казахстан. Проект "Комфортна школа" покликаний вирішити проблему нестачі учнівських місць. Через бум народжуваності у Казахстані зараз навчання в місцевих школах відбувається в три зміни. Координатором проекту уряд визначив держкомпанію АТ "Samruk-Kazyna Construction", а сам процес будівництва відданий приватному бізнесу "під ключ". Метою є побудувати до 2026 року 369 нових шкіл і створити не менше 740 тисяч нових учнівських місць у містах та селах. Темпи, які будуть потрібні і нашим містам.
Дороги, енергетика, інфраструктура, вокзали та аеропорти, школи та лікарні – це сфери, дуже популярні для проектів ДПП у всьому світі. Для України це сфери, які найбільше потребують швидкої відбудови. Тому зараз дуже важливо довести реформу до логічного голосування, і таким чином спростити життя і бізнесу, і державі.
***
Наразі залишається пройти крайній етап погоджень у цьому довгому шляху та отримати фінальне "так" від ЄС, щоб винести законопроект в зал. Над цим зараз активно працюємо. З 25 червня, після початку переговорів щодо вступу України в ЄС, усе наше законодавство і процедури мають повністю відповідати європейським. Для нас це також важливо, якщо ми розраховуємо активно залучати у процес відбудови європейські кошти та європейський бізнес. Водночас, робить процес розробки і ухвалення законодавства значно довшим і складнішим.
І раз вже ми виходимо на фінішну пряму, хочу подякувати всім, хто за ці два роки брав участь у роботі над реформою ДПП. В першу чергу, команді, з якою ми разом стояли у витоків розробки законопроекту, особливо Дмитру Турчаку та Тарасу Бойчуку. Колегам з ЄБРР, зокрема Ірині Кравченко, за підтримку під час роботи над концепцією реформи. Колегам по Комітету, Дмитру Наталусі та Ігорю Марчуку за те, що приділяли свій час законопроекту між першим і другим читанням.
Варто відзначити значну роль Кабміну, а саме Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля та колег з Міністерства економіки: Юлії Свириденко, Надії Бігун, Тараса Качки за підтримку реформи і комунікацію в Україні та за кордоном важливості ДПП, як одного з ключових інструментів відновлення.
Сподіваюсь, що фінальне "ок" від ЄС буде швидко і найближчим часом зала Верховної Ради розгляне цю реформу в цілому.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
