Більше працівників на оборонних заводах – більше української зброї на фронті. Верховна Рада прийняла законопроект
"Усі наввипередки переможно звітують про "враження нашими дронами", але ті, хто створює "ваші дрони", у мене на виробництві від ТЦК бігають. Буквально днями районний ТЦК так зупинив двох моїх хлопців, яких ми просто не встигли забронювати. На мою фразу: "Оборонне підприємство", – сказали: "Хто ти? Замдиректора? Пошел нах*й, ...! Вони ідуть служити!", – це цитата з інтерв'ю Олега Болдирєва, ветерана російсько-української війни, відомого широкому загалу як блогер і письменник Мартін Брест, який наразі керує одним з підприємств виробників дронів.
Ситуація, про яку розповідає Олег, наробила багато галасу на початку 2025 року, втім, підняла важливість проблеми: на військових підприємствах бракує кадрів. А потенційні нові працівники часто мають проблеми з оновленням даних.
Разом із Міністерством стратегічної промисловості та українськими виробниками озброєння ми підготували законопроєкт, який пропонує практичне рішення. Це проект закону N13335.
Бронювання на 45 днів
Головною задачею цього законопроекту є забезпечити підприємства ОПК швидкою, надійною процедурою для найму та бронювання цінних співробітників в рамках мобілізації, що триває.
Щоб уникнути ситуаций, коли інженерів, які прийшли робити дрони чи боєприпаси, забирає біля воріт заводу ТЦК, поки ті не встигли забронюватися. А без оновлення даних і ТЦК не бронює – маємо замкнене коло.
Тому, власне, разом з радником Президента з стратегічних галузей промисловості Олександром Камишіним, на той час Мінстратегпромом на чолі з Германом Сметаніним, Українською радою зброярів та оборонними виробниками ми розробили законопроект, де пропонуємо дозволити тимчасове бронювання працівників оборонних підприємств на 45 днів.
Ці 45 днів є терміном, який надається для того, щоб новий працівник став на облік, пройшов ВЛК, зареєструвався в Резерві+ тощо, навіть якщо він ніколи цього не робив раніше. Якщо працівник не встигне виконати всі вимоги протягом цього періоду – бронювання анулюється.
Подає заявку саме підприємство, а таке бронювання можливе для одного працівника лише 1 раз на рік. Це стане запобіжником від зловживань.
Компанія подаватиме працівника на бронювання до ТЦК, як і інших своїх співробітників, з уточненням, що йдеться саме про тимчасове бронювання.
Цей механізм дозволить швидко залучати людей на виробництво, але зберегти при цьому дисципліну і контроль.
Адже більше працівників на заводах – означає більше української зброї на фронті.
"Мобілізація" спеціалістів до ОПК
Ухвалення цього законропроекту також є формою "мобілізації" – мобілізацією спеціалістів до виробництва зброї. І попри те, що підприємства, які виконують деражвні оборонні замовлення можуть бронювати 100% своїх співробітників, навіть вони часто не можуть залучити нових працівникі і забронювати тих, хто з тих чи інших причин не оновлював дані. Тож чимало фахівців наразі не йдуть туди працювати, бо не мають актуальних військових документів.
Кадровий голод на сьогодні є проблема для всіх сфер. Але нестача працівників на оборонних підприємствах, особливо коли йдеться про вузькоспеціалізованих чи висококваліфікованих – означає менше якісної зброї на фронті.
Тому на цей законопроект так чекають представники українського ОПК, на який відтепер мають великі надії не лише ми самі, а й наші європейські партнери. І закривати очі на гострий кадровий голод в ОПК саме тоді, коли країна потребує більше зброї, на мою думку, є рівнозначним диверсії в тилу.
Ми відкриті до подальшої роботи з Міністерством оборони, а також колегами по парламенту і всіма оборонними виробництвами в форматі правок до законопроекту, щоб цей механізм став дієвим та ефективним.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
