Ініціатива ''Приватбанку'', як взірець майбутньої реформи освіти
Поки чиновники та громадськість ламають списи над розробкою Стратегії розвитку освіти до 2025 року, "Приватбанк" вже впроваджує її в життя. В оригінальний спосіб й з чималим профітом.
Нині по всій Україні триває змагання школярів у конкурсі від "Привату" за право отримати головний приз: інтерактивну дошку та оберемок планшетів. Якщо хтось вважає, що діти виборюють право на це приладдя у перебігу олімпіад, чи-то за результатами екзаменів, має застарілий підхід до освітньої роботи. Все що треба – це отримати якнайбільше карток нового банківського продукту – "Юніорбанк". Школу, де зв'явиться найбільше неповнолітніх клієнтів "Привату", нагородять омріяною дошкою. Тепер вчителям не доведеться бруднитися крейдою: підготував презентацію – й весь рік не встаєш зі стільця. Можна порадіти за вчителів, а ще за бізнесменів з "Приватбанку": треба мати неабиякий талант, щоб так маштабно й майже безкоштовно просувати власний продукт по всій Україні (у конкурсі вже зараз беруть участь 200 шкіл, у школи-лідера – понад 800 карток).
Щоправда, є невеличкі недоречності. Скажімо, чомусь в опитувальному листку для батьків, який вручають кожному школяреві, міститься логотип банку, попри те, що комерційна діяльність у закладах освіти комунальних форм власності заборонена. А ще там слід заповнити рядки з персональними даними учня та його батьків. Можна здогадатись, що невдовзі туди надходитиме СМС-спам із рекламою чергового продукту "Приватбанку". Банкірам, напевно відомо, що це порушення Закону України "Про захист персональних даних", але то – пусте. Автор намагався дізнатися, що думає з цього приводу голова правління банку пан Дубілет та його юридичне управління, однак мій запит проігнорували.
У рекламному аркуші від "Привату" вказано, що розповсюдження їхніх карток в навчальних закладах здійснюється в рамках Концепції Міносвіти "Про розвиток електронної освіти в Україні". Це стало відкриттям для чиновників Міносвіти, до котрих я звернувся. Ніяких згадок про співпрацю із "Приватбанком" там не йдеться. Нічого не відомо про масову рекламну кампанію банку в школах й у столичному Департаменті освіти. Лише у департаменті освіти рідного мені Дарницького району визнали, що "приватівці" приходили із пропозицією організувати оплату шкільних обідів через картки "Юніорбанку", проте їм відмовили.
Але ж то – бізнес-пропозиція, а от "конкурс", та ще й в "рамках Концепції Міносвіти" – зовсім інша справа!
Яка чудова ініціатива, панове! Слід чекати її продовження. Ну, наприклад: школи, чиї учні мають по домівках найбільше телевізорів "Філіпс" могли б поборотися за головний приз – панель із величезною діагоналлю, на якій вчителям буде зручно демонструвати навчальні фільми. А хіба завадять школі кавоварки, пилососи, та ще багато речей, корисних для навчального-господарського процесу.
Й саме навчання стане набагато приємнішим та веселішим. Діти почнуть збирати фішки на продукцію спонсорів, змагатимуться на олімпіадах у знаннях про товари, право на які виборюють. Це ж ринок, панове! Слід привчати наших дітей жити за нових умов, аби вони не зубрили оті формули та падежі, як їхні підстаркуваті батьки. Та й нащо ті формули здалися, коли є калькулятор й інтернет? За 23 роки освітній рівень молоді впав до рівня плінтусу й якось не померли з голоду: торгують сім-картками під парасолькою, вибивають чеки на касі, реалізують квіти-картоплю в переходах... Найбільш обдаровані працюють домогосподарками й плиточниками в Європі та Росії. В нас у одного президента було не дуже з орфографією, й нічого так – камаз грошей наколядував.
Можливо, Міносвіти слід визнати, що воно існує в країні дрібних торговців й шахраїв, після чого саморозпуститися? Схоже, це вже выдбувається, адже до освіти замість чиновників вже долучилися банкіри – на власний розсуд. Переконую вас: нічого не зміниться! В країні достатньо меценатів, які потурбуються про освіту молоді за прикладом "Приватбанку". Привативці вже зробили перший крок: випустили мультсеріал "Абетка грошей, або як допомогти дитині стати богатим".
Навіщо вчитится всілякому "доброму та вічному"! Слід залишити у шкільній програмі лише чотири дисципліни: банківська справа, податкове законодавство, кодекс нардепа та етика гламуру. Нащо нам майбутні слюсарі, інженери, вчені? Адже доведено: найдрібніший податківець чи прокурор живе заможніше за професора. А промисловість лише псує екологію: нехай китайці працюють. А ми збудуємо кожному українцю по МАФу й по капличці та заживемо на рідній сторонці!
Подробиці тут
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
