Смерть міністра: є запитання
Хрещатик перекрито: країна прощається з міністром внутрішніх справ, його заступником, держсекретарем, охоронцем, працівницею патронажної служби та відомчим фотографом. Зазвичай такі події відбуваються у будівлі клубу Кабміну, що неподалік від вулиці Банкової. Є у МВС й власні просторі приміщення. Але цього разу нам демонструють непересічність події – під траурні урочистості відведено грандіозний пантеон "Український дім"...
У зв'язку із цим виникає запитання: навіщо це: хіба люди загинули на полі бою, у нерівній битві з ворогом? Адже розслідування трагедії не завершилось, винуватці масової загибелі не названі. Не хочу думати про найгірше, але припускаю, що саме загиблі були винуватцями.
Особисто прибули Президент із дружиною – кажуть вони із Монастирським були близькі. Вочевидь, разом із Зеленським були й високі чини з ОП. Це породжує наступне запитання: чи доцільно під час війни перший персоні з'являтися на анонсовану подію у будівлі, влучити в яку вкрай легко? Відкрита площа, будівля розташована на схилі – ніщо не завадить уразити таку помітну ціль. Тим більше, місце пристріляне: за кількасот метрів – воронка від влучання ракети під "мостом Кличка".
На жаль, не знайшов новин про перекриття центральної вулиці Броварів під час прощання з дитиною та її мамою, що загинули в наслідок авіатрощі. Чому? Якби ця дівчинка виросла, вона теж могла стати міністром.
Чомусь прощання екіпажу вертольоту відбуватиметься окремо – на території авіазагону, до якого був приписний гвинтокрил. Чому так: пілоти не заслужили аби труни стояли поруч з трунами сановників? Або родичі чи колеги чомусь не захотіли цього? Чому?...
В день катастрофи вся інформація про подію була оперативно блокована за виключенням того, що спостерігали очевидці. Ані пари з вуст – численні авіаексперти. Чому? Подія вже відбулася, найгірше позаду, підстав для втаємниченості не бачу. На тлі цієї закритості зазвичай починають з'являтися чутки. Так, розповсюдилася думка, що гелікоптер Airbus EC225LP Super Puma, на якому летів міністр з почетом, був ненадійним. Авторові довелося знайти кількох авіаспеціалістів, які попри тотальну мовчанку, погодилися на спілкування. Всі стверджують, що ця модель – цілком надійна.
Може причина – в її аварійному стані? Чи проводилося належне обслуговування? З огляду на те, що свого часу СБУ відкрило кримінальне провадження щодо зловживань керівництва ДСНС при укладенні контракту на обслуговування гвинтокрила, такої впевненості немає. Але й від пінкертонів СБУ – жодних відомостей по тій справі...
Наразі причини катастрофи невідомі. З впевненістю можна стверджувати одне: будь-які повітряні судна не повинні падати на голови городян, не руйнувати дитячі садочки й не вбивати дітей з їхніми мамами. Є безліч нормативних актів, рядків уставів й вимог з техніки безпеки. Кожна літера в них писана кров'ю. Днями до них вписаний новий рядок. Але він вписаний кров'ю невинних людей, що найжахливіше! Цього не мало б статися. Й цього можна було уникнути навіть в разі теракту чи аварії. Тут слід дещо пояснити.
Гвинтокрил був приписаний до ДСНС й мав державну реєстрацію. Окрім цього буває цивільна реєстрація. Але льотний парк воєнізованих формувань має державну реєстрацію. Нині небо в Україні закрите. Пересуватися можуть лише борти з державною реєстрацією, тобто військові й ті, що прирівнюються до них. А вони дозволів й маршрутів не запитують – летять де вважають за потрібне. Але чому маршрут було прокладено саме над густонаселеними Броварами?
Один з моїх співрозмовників припустив, що можливо причиною могло стати обмеження в пальному – баків могло вистачити лише щоб дотягнути до пункту призначення за найкоротшим маршрутом. Може бути, але не в цьому випадку. Є офіційні повідомлення, що Монастирський летів на Харківщину, близько до передової. Також є ТТХ Airbus EC225LP Super Puma. Дальність польоту – 985 кілометрів. Отже ні про яке вимушене скорочення маршруту не йшлося. Тоді для чого: аби вид з ілюмінатору був красивішим? Якщо йшлося про безпекові питання, то відхилення на кількасот метрів від житлових масивів не загрожували б гелікоптеру. Повторюся: борт не мусив летіти над Броварами й не мав падати на дитячий садок.
Нарешті, є ще низка запитань стосовно самого візиту міністра та його команди до "нуля". В чому, власне, була необхідність цього відрядження? Керівник відомства-монстра, яке об'єднує масу надпотужних й багаточисельних структур, які всі до єдиного активно задіяні в бойових діях, на цілий день полишає робоче місце. Й бере із собою першого заступника та держсекретаря. Що трапилося? А в МВС всі питання вирішені, присутність перших осіб для оперативного вирішення питань не обов'язкова? Кого міністр залишив в "лавці", раптом виникнуть екстраординарні питання? Телефоном буде вирішувати, навіть якщо йдеться про таємні справи?...
Перший заступник й держсекретар не повинні були знаходитись з міністром на одному борту. Це очевидна істина. Ні, для Монастирського вона була не очевидною. Результат: новий ТВО має витрачати дорогоцінний час на вивчення справ, а в Броварах поховали маленьку дівчинку та її маму, а ще 25 броварчан, з яких 11 (!) дітей – в лікарні.
Суспільству не розповіли з якою саме метою летів за 600 км міністр на державному гвинтокрилі за 10 млн. доларів (+пальне, +амортизація, +робочий час екіпажу...), але можна зробити вірогідні припущення. Офіційні джерела стверджують, що летіли ближче до "нуля", аби проінспектувати ситуацію й забезпечення підлеглих. Й начебто це вони робили регулярно. Отакої! Цілий міністр мотається на Аірбасі, аби перевірити справи на фронті. А підлеглим він не довіряє? В нього купа служб, які могли б це виконати й доповісти. Й на фронт вони б доїхали за день на авто. Коли попередник Монастирського міністр Аваков відвалив за 55 французьких гелікоптерів понад півмільярда народних грошей, він запевняв, що ці машини вкрай потрібні МВС для боротьби зі злочинністю, для патрулювання кордону й "розкриття злочинів". Щоправда, з того часу я не побачив жодного репортажу з голівудською погонею поліцейського гвинтокрила за грабіжниками чи порушниками ПДР. Схоже, керівництво МВС просто пересіло з Гелендвагенів та Майбахів (так, був такий в автопарку МВС) за сотні тисяч доларів на повітряні "члєновози" за мільйони.
А щодо "інспектування" міністром стану справ в окопах – дуже сумнівно. Чому на борту опинився фотограф Центру громадських зв'язків МВС? Аби вдрукувати у вічність присутність міністра в бліндажі? Тоді кажіть прямо: це була піар-поїздка. Не заперечую: людям на фронті й цивільним потрібна підтримка з боку керівників держави. Але щось занадто часто сановні персони навідуються на "нуль". Ви коли працюєте, панове? Ваше місце – в кабінеті, а піаром в нас дуже вправно займається Президент та його дружина. Може досить цього? У керівників виконавчої влади дещо інша функція. Пам'ятою, що за часів Кучми у чиновників був ліміт появи в медіа, перевищення якого суворо каралося. Чи не час повернути такі нормативи? Не плутайте держуправління й війну з шоу-бізнесом.
На цьому мої запитання закінчуються. Шкода, що вони не виникають у суспільства. Це гарантія того, що подібна практика триватиме й в кожного є шанс потрапити під гелікоптер з міністром, як зазвичай пересічні українці потрапляють під колеса авто таких самих міністрів, їхніх дітей та коханок.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
