10 вересня 2023, 15:57

Містянин, а ти підготувався до зими?!

Це раніше до зими готувалися лише селяне – оте все: картоплю викопати, воду злити де треба, опалення перевірити в кого є, дрова\вугілля\брикети завезти... Купа було осеневих турбот у селянина. У містянина не було проблем: за все потурбуються комунальні служби. Але то було до війни, тепер інакше.

Селянин робить те, що й споконвіку, у містянина халепа: готуємося до обстрілів, відключень світла й усього із цим пов'язаного. А ще й доможливої відсутності води, й – борони боже – каналізації! Ясна річ, вже маємо досвід, вже вся країна завалена отими генераторами та накопичувачами електроенергії... Але ж й ворог готується: накопичує ракети, вивчає куди б оце влучніше вгатити. Більшість так-сяк перезимувавши й сподіваючись, що війна закінчиться за 2-3 тижні, максимум до наступної зими, не сильно й готувалися до повторної зимової облоги. Але ця війна надовго, отже – готуватися треба.

Сьогодні селяни опинилися у привілейованому становищі, ясна річ, якщо вони не у прифронтовій смузі. Стріляти з чого заманеться по сільським хатам й полям – справа економічно невигідна. Якщо поруч із вами немає військового містечка чи якогось військового залізяччя, то хвилюватися особливо не варто. Вірогідність того, що в хату прилетять уламки збитого шахеда чи ракети близькі до нуля. Але кого й така вірогідність лякає – не складно облаштувати спальне місце у льоху.

У містян справ повно. Можна почати з ліхтарика, але він, правду кажучи, не дуже потрібний: той, що вбудований у мобілку дає достатньо світла й дуже економний. Замість ліхтарика краще купити додатковий пауербанк.

Півкраїни готує на електриці, а із нею будуть проблеми. Як, у вас досі немає компактного газового пальника?! Купіть негайно, аби не платити взимку втридорога за всілякий непотріб. Зараз у спеціалізованих магазинах повно якісних пальників. Бажано обрати той, що має гнучкий шланг до балону, а не той, що накручується на балон зверху: це дуже нестабільна конструкція, великий казан на нього не встановиш, а якщо й встановиш, то обов'язково перекинеш. Балонів зараз повно. Бачив в "Епіцентрі" балони за півціни. Не варто дивитися на склад газової суміші. Все одно вам доведеться готувати в теплому приміщення, тому переплачувати за зимову суміш немає сенсу.

Не бійтеся користуватися пальником в приміщенні: якщо він якісний, а користувач освідчений – жодної халепи не трапиться. Головне – аби було стабільне полум'я, а навколо самої горілки бажано організувати "екран", який захистить від протягів, що можуть загасити вогонь й спричинити витік газу в приміщення. Тому я б не радив ставити горілку під вентиляцією й вмикати примусовий витяг повітря. Екран від задування можна зробити самотужки зі шматка товстої фольги чи купити розкладний екранчик у туристичному магазині. Можна, звісно, купити новітню розробку пальника на кшталт MSR Windburner – цьому екрани не потрібні, його й ураганний вітер не загасить, я свій перевіряв у дуже екстремальних умовах. Але це недешева річ, й використовувати його можна лише з казанком, що йде у комплекті. Такі пальники ще й економічніші за класичні. До речі, щодо витрат газу. Класичний розрахунок на одну особу протягом дня в поході – 35 грам. В хаті приготування буде економічнішим. Балони, ясна річ, купуємо найбільші (400-450 грам) – вийде дешевше. Сьогодні їх можна знайти за 5-6 доларів, а надійний пальник – за 20-30.

Якщо під час обстрілів немає настрою готувати гастрономічні шедеври, можна запастися набором субліматів. У туристичних магазинах є великий вибір. За 10 доларів купите блюдо, співставиме з ресторанним не лише за ціною, а й за смаком. Вибір страв величезний. Вітчизняні виробники пропонують їдло дешевше й цілком їстівне. Але з початком війни щось воно подорожчало – чи-то через здорожчання компонентів, чи-то через зрослий попит, чи-то через жадібність виробників... Я особисто надаю перевагу їжі від "Їжачок". Дешево й смачно. Замовляти слід через сайт. Ми з товаришем три тижні харчувалися "Їжачком" в Африці й всі залишилися живі й задоволені. Щоправда, в нас до сублімату додавалася традиційна пляшка південноадрианського червоного. Раджу!

Можна заощадити, виготовивши сублімовану їжу самотужки. М'ясо пропускаємо через м'ясорубку й висушуємо, дрібно нарізаємо овочі, навіть картоплю, й так само сушимо. Все фасуємо по пластикових кульках, все м'ясне ховаємо в холодильник. Сіль за смаком, подробиці – в інтернеті.

Якщо ви принципово не хочете купувати пальник й користуватися газовим балоном, купіть термоса, а краще декілька. Є для чаю-кави, є з широким горлом – для будь-яких страв. В останніх дуже зручно запарювати крупи, заливши кип'ятком з іншого термосу.

Але їжа – то другорядне. Найголовніше, на мою думку, в місті – то забезпечити себе водою й... каналізацією. Минулої зими не втомлювався дивуватися дурості, помноженій на паніку, коли народ рив у дворах ями для сортирів, закликав закупати сміттєві пакети для "збирання" відходів своєї життєдіяльності... На мою думку (фахівці з гігієни нажаль своїми думками у медіапросторі не діляться, бо ж треба лише "перетерпіти два-три тижні"), мєгаполіс з калапсованою каналізаційною системою непридатний для життя. Це – глобальна антисанітарія, інфекційні хвороби через неможливість здійснення елементарних гігієнічних процедур. Тому на такий крайній випадок варто купити мобільного стільчака й рідину до нього – все це зараз є у продажу. Але найкраще за таких обставин готуватися до зимування поза містом або ж за кордоном. Немає грошей на оренду заміського маєтку – домовтеся про аренду лазні. Це дуже економний варіант: приміщення невелике, піч є – не замерзнете. А щодо комфорту – та скільки тої зими!

Дякувати богу, в Києві каналізація працювала минулої зими без обмежень. А от перебої з водою були й можуть бути знов. Не виключені проблеми з доставкою питної води, особливо якщо ви мешкаєте на 20-му поверсі, а ліфт не працює, бо немає електрики. Я б радив мати в господарстві похідний фільтр для очищення води. Вони дуже компактні, відносно недорогі, картриджу вистачить на фільтрацію декількох тон води. Зараз в туристичних магазинах є великий вибір (поки не сталося перебоїв з водою). Отже, не зволікайте.

В разі масової міграції містян можуть виникнути проблеми з бензином (ми це вже проходили), тому для мобільності бажано мати в родині по одному велосипеду на кожного, краще обладнаних багажниками. За день ви зможете проїхати до ста кілометрів, а з переляку й більше. Принаймні здоров'я виїхати до найближчого села вистачить.

Втім, якщо велосипед – не ваш вибір, я більше б розраховував на власні ноги, ніж на власне авто, яке має звичку застрягати в корках й не вміє їздити без пального. 40-50 км за добу з речами вагою 20 кг – цілком досяжна відстань для пішохода. Ясна річ, для такого марш-кидку слід бути підготовленим. Головне – взуття. Вона має бути зручне, з грубою підошвою, не натирати, проте пластирі слід мати обов'язково.

Що берем? Слід розуміти, що ота "тривожна валіза" – то зовсім не валіза. Кожен бачив фото біженців із валізами на коліщатках, які вони тягнули по узбіччях доріг. А тягнули вони їх тому, що оті вгодовані дядьки з Цивільної оборони й решта наших керманичів не спромоглися проінформувати-проконсультувати населення – що воно таке й що там має бути. До речі, а де ці дядьки: досі керують, їх ще не розстріляли й навіть у сміттєвому баку не прокотили? Я, звісно, гуманіст й ліберал, але не проти того, аби пару таких генералів примусили пройтися з такою "тривожною валізою" бодай з Ірпеня до Києва. Звісно, слід залишити їм вибір: не хочеш тягнути валізу – тоді розстріляємо.

Отже, ця валіза в дійсності – то наплічник. Бажано зручний, з широкими лямками, з анатомічною спинкою, з розвантажувальним поясом. А ще бажано мати палиці для ходіння. Об'єм – 40-60 літрів. В середину кидаємо пальник, газовий балон, трохи їжі, найкраще – сухофрукти, енергетичні батончики, чай-кава обов'язково. Зупинились, закип'ятили воду, приготували напій, з'їли батончика чи бутерброда – на цьому живленні пройдете ще 4-6 годин. Якщо маєте намет – будь-який, хоч за 20 доларів з "Метро" – беріть: зможете заночувати будь-де. Найлегший варіант – тент, їм можна бодай накритися від вітру й легкого дощу. Дуже компактний надувний килимок – обов'язково. Його, як і решту непрофесійного спорядження краще купувати на Алі-експрес, поки час є. Дешевший варіант – килимок, що скручується в рулон (але туристичний, а не для зайнять в спортзалі) – його можна причепити до рюкзаку зовні. Спальник: чим компактніший – тим дорожчий. Найкращий – пуховий. При покупці дивимося на показник комфортної температури. Якщо ви не один, краще обирали спальник-ковдру: вдвох тепліше й веселіше. Їм можна накритися десь у підземці чі у підвалі й комфортно поспати під завивання сирен.

Одяг берем багатошаровий. Термобілизна дуже рекомендована. Коли йдемо чи біжимо – можна обмежитися термофутболкою й софтшел-вітрозахисною курткою. Зупинилися – одягаємо фліску, светра чи пуховика.

Кілька пар шкарпеток, змінна білизна, антисептик й можна вологі серветки, хоча це вже розкіш. Бажано мати мініатюрний радіоприймач на батарейках, який слухали тато й дідусь.

На випадок, якщо "визволітелі" вирішать бахнути атомною бомбою, пам'ятаємо, що головне завдання – якомога довше просидіти під землею у приміщенні з мінімальною циркуляцією повітря. За пару днів рівень радіації зменшиться в рази. Купіть комбінезон й маску для малярних робіт, кілька комплектів рукавичок, медичні бахіли, скоч. Все це – одноразового використання.

Й наостанок: чого не слід купувати категорично. Якщо ви не сільський мешканець, ні в якому разі не купуйте генератор, й не спонукайте витрачати на нього гроші членів ОСББ вашого будинку. Це найдурніша справа, на яку можна витрачатись. Але чомусь саме про генератори найбільше із захватом теревеніла наша преса й неосвічені "експерти" минулого року, роздмухуючи паніку.

Й ні в якому разі не панікувати: все буде Україна!

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

GAIA от Opеra aperta: почерк красивый, текст неразборчив

Второй раз в жизни автору понравилось произведение современного искусства. По удивительному совпадению в обоих случаях это – сценически-оперное от Ильи Разумеенко и Романа Григорива из Opеra aperta...

Охоронці – "сплячі" вбивці

Сьогодні вже можна стверджувати, що Зеленський найбільше ризикував не тоді, коли вирішив залишитися в Києві з початком війни (за що йому – респект й уважуха), а значно раніше, призначивши у жовтні 2019 року на керівництво Управління держохорони такого собі Сергія Рудя...

Очень хочется подзаработать на войне

Двухлетняя катавасия с Законом о мобилизации, с запретом консульских услуг выехавшим за рубеж, с бесконечными очередями в ТЦК и прочей дичью – это не от неумения, не от тупости, а по единственной причине: все причастные активно "пакуются" с начала войны и прерывать этот процесс не желают...

Ты откуда, из полиции? На фронт!

Как-то кучно пошло... Два боевых родственника-имбецила убивают полицейского, а второго члена патруля ранят. У убийц – всего один пистолет, один из нападавших находился за рулем...

Ты откуда, из полиции? На фронт!

Как-то кучно пошло... Два боевых родственника-имбецила убивают полицейского, а второго члена патруля ранят. У убийц – всего один пистолет, один из нападавших находился за рулем...

Де копати сортира?

"Відновлювати Трипільську ТЕС без достатніх систем ППО – це марна справа", – заявив Андрій Гота, голова наглядової ради ПАТ "Центренерго". Це найсвіжіша новина після численних обстрілів й руйнування тепло- та енергоінфраструктури...