Мер Одеси – як Ющенко, тільки маленький і злобний
Всім відомо, що історія може повторюватись, тільки якщо вперше – це трагедія, то вдруге – це фарс. Українська історія та політика не є виключенням, і переконатись в цьому ми можемо не лише з давніх прикладів, а й із сьогодення.
Якщо говорити про моє рідне місто Одеса, то вона завжди була і є тим полігоном, де тестуються всеукраїнські політичні моделі. Сьогоднішні події в місті нагадують події періоду Ющенка на національному рівні, повторюються в точності до навпаки. За період правління Костусєва одесити не отримали необхідних місту, реформ, змін, зниження тарифів та інших обіцяних нинішнім мером, благ, завдяки яким (якщо, звичайно, не враховувати фальсифікацію результатів волевиявлення громадян), Костусєв отримав посаду одеського градоначальника.
Натомість одесити спостерігали за розвалом команди і гіпертрофованими гуманітарними ініціативами Костусєва. За короткий період медіа простір облетіли ініціативи влади, такі як червоні прапори СРСР на вулицях міста, відібрана земля у Калнишевського та ін. А поруч з цим, в "здобутках" Костусєва: провалений опалювальний сезон, не ремонтовані дороги тощо. Розумні люди вчаться на чужих помилках, і однією з таких у Ющенка було відсутність команди та надмірний акцент на гуманітарній проблематиці. Але що стосується гуманітарної сфери, то Ющенко хоча б робив це в державних інтересах, в той час як Костусєв досі намагається втримати свій, вже й так незначний, електорат за рахунок розколу суспільства та експлуатації болючих гуманітарних тем. На щастя, одеська громадськість чинить цьому опір, свідчення чого є, зокрема, нещодавня заява низки місцевих громадських організацій. Ось її текст:
Звернення Одеситів до Світового Конгресу Українців!
Шановні члени Світового Конгресу Українців!
З приходом до влади в Одесі в листопаді 2010 року нової команди, яку очолює ставленик Партії Регіонів, відомий українофоб Олексій Костусєв українська культура, традиції, історія, мова та святині в нашому місті опинились під загрозою знищення. В місті фактично відбувається реінкарнація самих темних ідей Царської та Сталінської Імперії.
Одним з перших розпоряджень мера Одеси О. Костусєва був перехід діловодства в Одеській міськраді з української на російську мову. Підконтрольні Костусєву та більшості депутатів міської ради медіа-ресурси щоденно ведуть пропаганду по приниженню українства, одеситам постійно нав'язується меншовартість українського світу, або його уявна ненависть до інших культур та народів.
Деякі так звані "журналісти" навіть договорились до того, що українська мова, та вишита сорочка є ознакою нацизму та фашизму (телеканал АТВ. Григорій Кваснюк, депутат міськради від російської націоналістичної партії "Родина"). Найактивніші представники українських організацій цими медіа-ресурсами постійно цькуються та принижуються. В лютому 2011 року невідомими особами було розмальовано гітлерівською свастикою пам'ятник О.С.Пушкіну, буквально за кілька годин по тому, деякі депутати міськради на підконтрольних їм телеканалах та інтернет-сайтах безпідставно звинуватили в цьому представників українських патріотичних організацій, що схоже на добре підготовлену та сплановану провокацію.
На 4 сесії Одеської міської ради 28 лютого 2011 року було скасовано рішення від 10 липня 2007 року N2926-5 "Про узгодження місця для встановлення пам'ятнику останньому кошовому отаману Запоріжської Січі Петру Калнишевському". У своєму виступі з цього питання депутат міськради від Партії Регіонів Олексій Косьмін, навіть назвав Петра Калнишевського, канонізованого Українською Православною Церквою святого, грабіжником, пам'ятнику якому не місце в Одесі.
Топонімічною комісією міськради підготовлено рішення про перейменування в Одесі вул. Івана та Юрія Лип, відомих одеситів, літераторів, ідеологів та борців за Українську державу на початку та в середині 20-го століття.
З залу засідань Одеської міської ради прибирається Прапор Честі Ради Європи, який наше місто отримало по праву, натомість, на цій таки сесії, приймається рішення про розвішання в Одесі на державних установах 10 квітня та 9 травня червоних прапорів Радянської Імперії.
Також скасовується пільгова орендна плата за приміщення для громадських організацій, які хоч якось себе проявили як українські. За останні роки найактивніші представники українських громадських організацій Одеси відчули на собі і фізичний тиск з боку тих партій які складають сьогодні більшість в Одеській міськраді.
У вересні 2007 року було жорстоко побито членів Одеської "Просвіти", побиттям керував та особисто бив людей нинішній депутат міської ради, голова російської націоналістичної партії "Родина" Ігор Марков, один з просвітян, а саме Віталій Безеда отримав 3 групу інвалідності, серед потерпілих був і голова місцевої "Просвіти" Олександр Степанченко. У квітні 2009 року було підступно вбито лідера молодіжної одеської патріотичної організації "Січ" Максима Чайку.
У вересні 2010 року прямо біля помешкання громадського діяча, отамана Чорноморського Гайдамацького З'єднання, Сергія Гуцалюка було спалено його автомобіль, а в грудні 2010 року невідомі намагались спалити його помешкання, кинувши на дах хати 3 пляшки з запалювальною сумішшю.
По всіх цих злочинах нікого не притягнуто до відповідальності. Можна тільки уявити що готують одеситам в майбутньому ці великодержавні шовіністи, прихильники відродження Російської та Радянської Імперії.
Нажаль державні структури, які повинні стояти на захисті громадянських прав та свобод, та на сторожі громадського спокою і Держави, або бездіяльні, або закривають очі на всі вищенаведені факти.
Ми, представники громадсько-політичних організацій Одеси звертаємось до Вас, шановні члени Світового Конгресу Українців, з закликом, підтримати нашу боротьбу за права української культури, мови, традицій в Одесі всіма доступними законними методами, засудити бездіяльність державних чиновників відносно антиукраїнського шабашу в Одесі, та окремо направити до нашого міста своїх представників для більш детального вивчення вищенаведених фактів.
З повагою,
Заслужений працівник культури України – Максимюк Т.
Заслужений художник України – Савченко С.
Член Спілки художників України – Стовбур О.
Заслужений художник України – Маринюк В.
Заслужений художник України – Басанець В.
Отаман ГО "Чорноморське Гайдамацьке З'єднання" – Гуцалюк С.
Крайовий отаман О.З.К. "Чорноморська Січ" – Миронець П.
ГО "Чорноморський жіночий Клуб"
Голова ГО "МАМА – 86" – Слесарьонок С.
Голова ГО "Клуб творчої інтелігенції" – Прокопечко Т.М.
Голова Об'єднання "Просвіта" ім. Т. Шевченка м. Южного – Демянишина Л.
Голова Одеського обласного об'єднання ВУТ "Просвіта" ім. Т.Шевченко – Степанченко О.
Голова Одеської обласної партійної організації ВО "Батьківщина" – Радковський О.
Голова Одеської обласної організації Всеукраїнського товариства політичних в'язнів та репресованих – Отченашенко П.
Голова обласної організації Національної спілки письменників України, заслужений діяч мистецтва України – Шипківський Г.
Одеська Міська Організація Народного Руху України – Яшан Н.
Одеська Обласна Організація ВО "Свобода" – Кириленко П.
Одеська Обласна Організація партії "Реформи і Порядок" – Поліщук В.
Костусєву варто пам'ятати, що фінал у людей, котрі займаються лише топтанням суспільних мозолів, але не конкретними справами в інтересах громадян, завжди однаковий.
