Аліса в країні ''регіоналівських'' чудес
Схоже на те, що в Партії Регіонів таки зрозуміли, що запахло смаженим. Тому "регіонали" намагаються йти в контратаку.
Йдеться про напад на журналіста Андрія Качора з боку броварського мажора-регіонала Романа Багмут, сина начальниці відділу культури м. Бровари Наталії Багмут. Розголос про напад вийшов далеко за межі Броварів, ситуацією зацікавились впливові всеукраїнські видання та телеканали, а київський обласний МВС взяв розслідування справи під особливий контроль. Відтак Партія Регіонів зрозуміла, що час і собі реагувати на подію. А тому вже першого червня на головній сторінці центрального сайту Партії Регіонів з'явилась стаття з претензійним заголовком "Назви страв у меню політично забарвлені?" під авторством такої собі Аліси Фреймут.
Втім, замість визнання помилок в "регіоналів" знову вийшла пропагандистська бравада. Навряд чи варто зараз зупинятись на граматиці та стилістиці даного матеріалу – нехай це залишиться на совісті редакторів\коректорів сайту ПР. Адже проблема в цьому випадку не у формі, а в суті написаного.
Не треба бути гуру журналістики, аби зрозуміти, що автор порушив основні журналістські стандарти: замість того, щоб оприлюднити позицію обох учасників конфлікту, автор вирішив обійтися власною фантазією. А тому просто придумав мотивацію постраждалого учасника інциденту – журналіста Андрія Качора – та навіть передбачив хід його думок, в результаті чого сайт ПР поповнився наступним перлом: "Журналісту Андрію Качору чомусь дуже не сподобалося меню закладу, а точніше те, що написане воно російською мовою. Можливо, це якось впливає на якість страв – вирішив він".
Втім, для того, аби зрозуміти сам "дух" регіоналівської статті, достатньо прочитати один абзац:
"До речі, цікаво, чи вимагають у львівських кав'ярнях меню російською мовою? І навпаки, у Севастополі вчиняють мордобій через вареники? Невже в Україні немає важливіших проблем, і журналісту більше нічим зайнятися, як ходити по кафе та прискіпуватися до мови у меню?"
Як кажуть, залишається лише розвести руками. Райтеру "Партії Регіонів" просто не вкладається в голові: як це так, щоб журналіст вимагав дотримання прав, гарантованих Конституцією? Поза розумінням автора також залишився той факт, що будь-який громадянин може за власною ініціативою захищати право на використання державної мови в усіх сферах життя, в тому числі і в сфері обслуговування. Вінцем матеріалу став, м'яко кажучи, цинічний коментар Голови Броварської організації Партії Регіонів Сергія Федоренка, в якому стверджується, що "всім відомо, що як загалом у Броварах, так і зокрема в нашій міській організації Партії регіонів люди вільно використовують у побутовому спілкуванні як російську, так і українську мови". Особливо яскраво ця фраза демонструє ситуацію, коли першому ж відвідувачу, котрий просив меню українською, власник кафе вибив зуб.
За великим рахунком, на цьому можна було б і закінчити. В цій ситуації древні сказали б sapient sat – розумному досить. Якби не один символічний момент.
Хто ж написав цей текст на центральний сайт Партії Регіонів, хто ця Аліса Фреймут? Google таку журналістку не знає, натомість одним з перших результатів на запит "Аліса Фреймут" пошуковик видає "Алісу в країні чудес".
Напевно, гугл таки має рацію: прочитавши її статтю, складається враження, що людина справді мешкає в країні чудес. В країні, де діючий закон є предметом дискусії про правильність чи не правильність його виконання, в країні, де за використання державної мови цієї країни журналістам вибивають зуби. В країні "регіоналівських" чудес.