"Антибезвізова" поправка в бюджеті: зрада чи перемога? Парадоксально, але перемога
Топ-новиною новорічного інтернету стала знахідка Віктора Чумака у законі про бюджет на 2016 рік. Виявилось, що нардепи "непомітно" вписали в проект основного фіндокументу держави пункт про те, що електронне звітування про активи декларантів відкладається до наступного, 2017 року. А саме це декларування і є однією з основних умов для отримання безвізового режиму. Більше того – спочатку ніхто не зміг навіть визначити, звідки з'явилася ця поправка і чому її не помітили нардепи під час голосування.
На перший погляд – зрада у чистому вигляді, така собі рафінована зрада без домішок та ГМО.
Проте сама ситуація, що розгорнулася протягом лічених днів після цієї знахідки, показала, що в країні все ж таки превалює перемога. Крім того, дала визначити, хто ж у нас агент зради, а хто – представник перемоги.
Безперечно, велика вдячність Віктору Васильовичу. Поки вся країна оговтувалась від святкової ночі з 31 грудня на 4 січня, Чумак вже зранку виявив зраду і терміново виклав її у фб. Тут він виступив навіть не як нардеп, а як представник громадського контролю за діями влади. Ну, щоб нікого не образити, громадянське суспільство в особі журналістів, блогерів, політичних активістів одразу ж приєдналося, створивши значний резонанс у медіапросторі.
Також у всіх постало питання: хто ж у нас найбільший зрадник – Кабмін, нардепи чи рукапутіна.
За Кабмін одразу ж відстрілявся міністр юстиції Павло Петренко, написавши в своєму фейсбуці, що я не я і кобила не моя (закреслено) в урядовому проекті такої поправки не було, і не могло бути, і взагалі Кабмін не в курсі, звідки вона взялася. І пообіцяв, що уряд прикладе максимум зусиль, аби її звідти прибрати. Показово, що Арсеній Петрович взагалі промовчав, а Наталія Яресько відповідально поділилася у фб дописом Петренка. Ну, хоч якась реакція.
Ввечері того ж 4 січня адвокат Євгенія Закревська знайшла, що пропозицію відкласти електронне звітування підготував бюджетний комітет, за півгодинки до голосування. Протокол із засідання комітету підписав (відповідно до законодавства) голова комітету Андрій Павелко, а доповідачами з цього питання в протоколі були зазначені Наталія Яресько (як міністр фінансів) та Сергій Мельник (замголови комітету).
Зраночку 5 січня ситуацію прокоментував спікер Володимир Гройсман – написав у своєму фейсбуці, що про поправку має бути негайно виправлено. А до 15.00 того ж дня у парламенті було зареєстровано законопроект Вадима Денисенка (N3755) про скасування поправки – тобто впровадження електронного декларування вже у 2016.
Як повідомив Мустафа Найєм вже ввечері, автором скандальної поправки є нардеп Володимир Мисик, якого підтримав його колега Андрій Деркач (обидва – представники депутатської групи "Воля народу", Деркач ще є членом бюджетного комітету). Також ця інформація з'явилася на сайті інформагентства Інтерфакс-Україна.
Голова фракції БПП Юрій Луценко висловився з приводу ситуації, запевнивши, що поправку скасують. Побіжно вказав на неквапливість і неуважність Кабміну та небажання працювати трьох членів НАЗК, які і мають затвердити порядок електронного декларування.
Наразі ситуація зупинилась на тому, що законопроект Денисенка передано на розгляд у три парламентські комітети – бюджетний, антикорупційний та євроінтеграційний.
Це був короткий зміст зрадоп'єси "Поправка у бюджет – 2016".
А тепер поясню, в чому ж перемога. Від знахідки Чумака до подання законопроекту про скасування скандальної поправки пройшло трохи більше доби. Так само швидко ситуацію прокоментував і спікер парламенту.
Чи могли б ми уявити таку ситуацію буквально пару років тому, за правління Януковича? Так, щоб суспільний резонанс викликав настільки швидку реакцію провідних політиків країни? Мені видається, що ні.
Звісно, бюджет-2016 ще далекий від ідеалу, і це точно не єдина поправка, яку він потребує, і яку вноситиме парламент. Та й сам бюджетний процес у нас вкрай затягнутий, адже подавати проект річного кошторису держави слід у вересні, і приймати в належні терміни, а не під ялинку.
Проте тішить те, що інститути громадянського суспільства у нас працюють. Громадськість має змогу створити достатній резонанс, аби викликати адекватну реакцію з боку влади. І хай зараз уряд та парламентський комітет дали в штангу з цим електронним декларуванням, але вчасні та правильні дії з боку журналістів, депутатів та громадських активістів зробили свою справу, і тепер є надія, що ситуацію виправлять якнайшвидше.
Зрада в політиці буде завжди – так вже склалося історично. Проте перемога саме в тому, щоб вчасно цю зраду ідентифікувати, відреагувати та домогтися її ліквідації.
