Список "Качки-Кос". 3 місяці стагнації реформ для вступу до ЄС
Попри весну не полишає відчуття, що ми знову скочуємося в прірву.
Сьогодні рівно три місяці як Україна і ЄС узгодили "пріоритетний план реформ", так званий "список Качки-Кос" із 10 пунктів, виконання якого мало б підтвердити готовність України до вступу до ЄС.
Тільки от із цих 10 пунктів за три місяці виконала українська влада жодного. Абсолютний нуль.
Законопроєкт про ДБР, який обіцяв Президент до кінця січня, ніхто в очі так і не бачив.
По Генпрокурору не те що зміна процедури – навіть по Кравченку, який обіцяв "прийти за кожним", петицію відмовляються в ОП реєструвати без жодних пояснень.
В судах ситуація не краща.
Закон про декларації доброчесності суддів і очищення Верховного Суду, який ми мали прийняти ще до червня минулого року, не приймають, бо ще не все у ньому вихолостили (а ми, до речі, через це недоотримуємо близько 700 млн євро). А в той самий час Верховний Суд готуєтсья повернути Павла Вовка на посаду, 9 квітня засідання.
Призначення суддів КСУ (а ми це винні ЄС ще з 2022 року) знову максимально затягують, та ще й намагаються підірвати міжнародну комісію, що їх вибирає, зсередини.
По поверненню міжнародників в відборі членів Вища кваліфікаційна комісія суддів України – взагалі режим "мороз", і знову намагання переконати ЄС (попри їхню максимально чітку позицію що їх треба повернути), що ніхто їх не поверне, бо "голосів нема".
Я вже мовчу про правки Лозового і інші речі, необхідні для ефективних антикорупційних розслідувань.
Та й звідки взятися цьому, якщо в Зеленського банально ніхто цим не займається. Міністра юстиції вже кілька місяців навіть не можуть призначити.
Якщо щось робиться (як конкурс до КСУ, який поки досі триває) – то це хіба через вимоги закону, який ще з 2022 чинний, а аж ніяк не через свіжі рішення політичної влади. Останні, так виглядає, досі спрямовані на стагнацію, а то й розворот реформ. І точно не на прогрес.
Якщо були якісь надії на зміну цього мегатренду за результатами останніх політичних перестановок – то, думаю, вже можна констатувати, що вони не справдилися.
Ну і шо що членство в ЄС це питання виживання країни. Та полюбе візьмуть, бо ж ми такі героїчні і сильно страждали. "Якось пропетляєм".
Не візьмуть. Не пропетляєм. Бо не це критерій. Критерій – нормальні працюючі інституції, бодай на мінімальному рівні. А їх нема. А тим небагатьом що є – і далі вставляють палки в колеса.
ЄС, до речі, на тлі цього всього вже остаточно відмовився від ідеї "швидкого вступу" України. Якось ця новина недавно пройшла майже непоміченою, а даремно.
Ще трохи – і від ідеї взагалі будь-якого вступу України почнуть відмовлятися. Їх не афішують поки, але такі настрої серед членів ЄС вже зріють, і мова не тільки про Угорщину.
А там ще трохи – і привіт грузинський сценарій.
Відсутність прогресу. Зневіра. Євроскепсисис. Боротьба всіх проти всіх. Руїна.
Часу не те що обмаль, його просто нема. А ми й далі бавимося в незрозуміло що.
Вихід насправді є, і він доволі простий – просто Президенту треба зібрати депутатів і інших, хто приймає рішення, довести до них абсолютну необхідність виконання цих пунктів, зробити це пріоритетом #1. Бо це так само необхідна для виживання річ, як і решта.
І призначити нарешті людину з мандатом, яка кожен день тільки цим списком і займатиметься. Не імітацією. Змінами. Тоді ще матимемо шанс.
Але це рішення потрібно прийняти.
P.S. Може в списку з цих 10 пунктів щось є таке, де є шалений прогрес, просто його чомусь не видно – то скажіть. Тут треба бути максимально об'єктивним.
fb автора
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
