31 березня 2015, 21:29

Дива у Парламенті

Деякі депутати голосують тоді, коли перебувають у відрядженні або хворіють. Такі дані надає офіційний сайт Верховної Ради.

17 березня 2015 року. Вечірнє засідання Верховної Ради. Письмова реєстрація народних депутатів (коли вони особисто розписуються перед засіданням) засвідчує:

депутати Віталій Барвіненко, Андрій Лозовий, Іван Кириленко – у відрядженні. Депутат Василь Німченко – хворіє.



Але цього ж вечора під час електронної реєстрації депутатів у залі (введення електронної картки в систему "Рада") виявляється, що названі депутати в залі – присутні.



Того вечора у Парламенті голосували за Постанову про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування (No2374). Відсутній (через хворобу) депутат Василь Німченко голосує в залі Парламенту "За". Відсутній (через відрядження) депутат Андрій Лозовий голосує "Проти". Згодом, той таки депутат Лозовий голосує вже "За" іншу Постанову про визнання окремих районів Донецької і Луганської областей тимчасово окупованими територіями. Картка депутата Віталія Барвіненка того дня проголосувала лише 1 раз "За" – розгортання на території України міжнародної операції з підтримання миру і безпеки.

Дивотворці

Народний депутат Віталій Барвіненко, екс-"регіонал", тепер – член депутатської групи "Відродження". Депутат Василь Німченко, в минулому – суддя Конституційного суду, зараз – депутат від "Опозиційного блоку". Андрій Лозовой – другий номер у списку Радикальної Партії Олега Ляшка. Іван Кириленко – з фракції "Батьківщина". Останній – єдиний з чотирьох, хто не голосував, але був одночасно у відрядженні і реєстрував свою депутатську картку у залі Парламенту.

18 березня ці четверо депутатів знову були у відрядженнях чи хворіли, але картки для голосувань депутатів Віталія Барвіненка і Василя Німченка зареєструвалися у залі Парламенту. Щодо карток Андрія Лозового та Івана Кириленка-то вони цього разу не реєструвались. 19 березня лише Василь Німченко продовжував хворіти, а Андрій Лозовий – перебувати у відрядженні, і їхні картки у цей день не реєстрували у залі Верховної Ради.

Де були ці 4 народні депутати 17 березня? У відрядженні чи хворіли. У такому випадку їхніми картками голосували инші депутати. Конституція, нагадаю, прямо каже, що депутат повинен голосувати особисто. Инший варіянт – ці депутати справді голосували чи реєструвалися у Парламенті, але не були у відрядженні і не хворіли. Тоді це введення в оману або помилка.

Нагадаю, за перші 100 днів нового складу Верховної Ради рух "Чесно" виявив 28 випадків не персонального голосування.

В очікуванні справжнього дива

У Верховній Раді зареєстровані законопроекти щодо боротьби з кнопкодавством.

1. Законопроект No1895, що передбачає покарання для кнопкодавів. Співавторами законопроекту стали експерти Реанімаційного Пакету Реформ та активісти руху "Чесно".

Санкційна частина передбачає низку покарань, серед яких, позбавлення депутата права участі у 10 (в разі повторного порушення – 20) пленарних засіданнях, позбавлення керівних посад у комітеті із втратою відповідних квот для фракції, позбавлення депутата права бути включеним до міжнародних делегацій та оприлюднення факту кнопкодавства на сайті ВРУ та в "Голосі України".

2. Законопроект No2064. Його автори Юрій Дерев'янко, Борислав Береза Володимир Парасюк. Вони пропонують штраф від 1 тис. до 3 тис. неоподаткованих мінімумів з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від двох до п'яти років (де-факто позбавлення мандату), а також встановлює кримінальну відповідальність за неособисте голосування.

3. Законопроект No1744. Автори – депутати "Волі народу" Сергій Лабазюк та Володимир Литвин, Георгій Логвинський з "Народного фронту", Олег Купрієнко з Радикальної партії та Максим Курячий з БПП. Не містить покарань для кнопкодавів, натомість впроваджує сенсорну кнопку для голосування, покликану – за словами авторів – унеможливити неособисте голосування.

Недоліки й переваги законопроектів, а також їхні шанси на ухвалення прокоментує експерт Ярослав Юрчишин, член правління "Transparency International Ukraine": "Якщо аналізувати антикопкодавчі ініціативи зареєстровані в парламенті, то найбільш чітко розробленим можна назвати No 1895.

По-перше він чітко прописує процедуру фіксації факту неособистого голосування, відповідальність голови ВРУ за процедуру виправлення цього порушення,по-друге запроваджу справді широкі санкції, а саме: заборона участі у 10-ти засідань та роботі усіх органів ВРУ протягом часу цих засідань з зупинкою виплат не лише зарплати, а й інших виплат, обмеження на зайняття посад в комітетах та офіційних делегаціях. Також найповніше зафіксовано систему повідомлення про сам вчинок кнопкодавства".

"При цьому, найбільш імовірним до прийняття є законопроект No 1744, який по-факту лише вводить сенсорну кнопку та встановлює 10-ти денний (не засідань, а саме днів) відстронення від роботи в парламенті та вирахування за цей час зарплати. З позитивів варто зазначити визнання реєстрації в електронній системі реєстрації (до сьогодні присутність фіксується лише за письмовою реєстрацією) та збільшення терміну зберігання відео та аудіоматеріалів з 1 року до 5-ти. Парадоксально, але ініціаторами даного законопроекти є Володимир Литвин та Сергій Лабазюк, які голосували за "диктаторські закони" 16 січня.

Оскільки законопроект встановлює достатньо м'які санкції і не уточнює процедуру фіксації кнопкодавства, то він має найбільші шанси на прийняття," – наголошує Юрчишин. Найменше шансів, на думку експерта, має третій законопроект. Юрчишин зауважує, що, зважаючи на перелік ініціаторів та положення законопроекту, який взагалі не торкається процедур фіксації порушення, можна вважати дану ініціативу суто політичною та популістичною.

Сергій Андрушко, рух "Чесно"

powered by lun.ua

Хто зупинить генерального прокурора?

2010 – го року біля стін СБУ відбулася незвична акція. Журналісти вишикувалися в чергу із письмовими заявами. Вони хотіли з'ясувати, чи здійснювала стеження служба безпеки України за журналістами, чи прослуховувала їхні телефони...

Справи автоматом в правильні руки. Суддівські схеми в дії

Справи у Вищих судах України, щоб не було упередженості, розподіляються автоматично комп'ютером. Але було б бажання – і це можна обійти. Дивіться як...

СУДДІВСЬКІ РОДИНИ. СПІЛЬНІ РІШЕННЯ.

Оприлюднення декларацій родинних зв'язків та доброчесності дало змогу виявити, що деякі судді-родичі розглядали одні й і ті ж справи у різних інстанціях, або ж їм доводилося відмовлятися від справ через те, що раніше її уже розглядав їхній родич...

Суддівські відпустки

У судах вважають, що журналісти та інші громадяни не мають права знати про відпустки суддів. Такий висновок можна зробити з того, що Вищий господарський та Окружний адміністративний суди Києва відмовились надати такі дані за інформаційним запитом, надісланим мною...

Кандидати до Верховного суду та їхній шлейф

16 лютого 2017 року відбудеться тестування претендентів на найвищу суддівську посаду – суддів нового Верховного Суду. Замість нинішнього Верховного суду України та ще трьох вищих судів з'явиться один – Верховний Суд уже без слова Україна наприкінці...

Новини у справі Гречківського

Члену Вищої ради юстиції Павлу Гречківському Печерський райсуд Києва продовжив ще на 2 місяці термін дії запобіжного заходу у вигляді застави...