27 червня 2013, 23:33

Чому ламалися ''хюндаї'' і хто все це благословляв

Якось дуже несподівано з'явилася сьогодні в одному поважному тижневику стаття про успіхи потягів "хюндаїв" на українських просторах. Не знаю, може, вся сіль у цьому реченні: "Питання вибору постачальника постало особливо гостро." Хтось ще плекає надії, що Україна продовжить закупівлі корейської техніки після такого скандалу і при наявності свого аналога? Мабуть. Не дарма ж нещодавно дехто з причетних публічно заявляв "Це було абсолютно правильне рішення. Скоро на них вся Україна їздитиме." У це можна і повірити, якщо згадати, що Україна спершу домовлялася з Hyundai не про купівлю десятка потягів, а як писали Коментарі ще в 2010 про масштабну локалізацію виробництва в Україні у форматі складання з корейських комплектуючих...

За минулий рік назбиралося трохи цікавих документів по темі. Та все не було нагоди їх представити...

Ось погодження процедури закупівлі в одного учасника від Міністерства економіки. Підпис заступника міністра Олександра Сухомлина. Його через три місяці після цього підпису відсторонили від посади за...незаконне узгодження конкурсу з одним учасником на купівлю продуктів для армії. Але навіть цей чиновник звернув увагу на ряд невідповідностей проекту договору з південнокорейською стороною і запропонував привести їх у відповідність з українським економічним законодавством.



А ось відповідь на питання – чому конкурс був з одним лише учасником і як це узгоджується з українським законодавством у сфері держзакупівель. У відповіді на запит народного депутата Лесі Оробець керівництво "Південної залізниці" посилається на "пункт 3 частини другої ст.39 Закону України "Про здійснення державних закупівель". На момент проведення конкурсу ця норма дозволяла обійтися одним учасником у разі... "надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, обмежених у часі та непідконтрольних замовнику, яких неможливо уникнути". Хоча можливо справді підходить такий опис до очікуваного на той час ЄВРО-2012?





Сторінка по цьому тендеру у Віснику державних закупівель теж цікава. Чомусь не містить в публічному доступі обов'язкових додаткових файлів з ​​обгрунтуваннями процедури закупівлі в одного учасника. Юристи з Центру протидії корупції, яких я попросив дати оцінку чистоті процедури, звертають увагу на недотримання вимог профільного закону.

9 грудня 2010 "Південна залізниця" через вісник держзакупівель оголосила тендер на купівлю десяти міжрегіональних швидкісних поїздів. Ще до оголошення результатів (через Вісник – 29 грудня) 16 грудня 2010 від імені України контракт з корейцями підписав тодішній керівник "Південної залізниці" Віктор Остапчук (зараз депутат з фракції Партії регіонів). Якби учасники угоди дотримувалися Закону про держзакупівлі, то підписання договору відбулося б уже в наступному – 2011 році. Ст.31 забороняє здійснювати операцію раніше ніж через 5 днів після публікації результатів конкурсу у Віснику.



А далі найцікавіше. Можливо, зафіксований факт творчого підходу до українських технічних стандартів виробництва. Діючий ДСТУ ГОСТ 15.001:2009 вимагає, щоб спершу виготовлялася дослідна партія або зразок, а далі йшли випробування.





Нижче скріни з електронної версії Технічого завдання на поїзд HRSC-2, який українці знають як "Інтерсіті+". Спершу там були вимоги держстандарта, а потім "Укрзалізниця" вирішила спростити життя Hyundai.Так склалося, що міг побачити саме електронну версію Технічного завдання. Документ зберіг в історії правки, внесені на фінальній стадії. Вони торкнулися саме випробувань. З техзавдання просто викинули всі посилання на вищезгаданий ДСТУ 15.001. Викреслено і саме поняття "дослідної партії". Hyundai дозволили відразу будувати потяги, які мали перевозити пасажирів.













Ось що залишилося після всіх правок.



Ну, але по факту, на мою скромну неекспертну думку, перша партія з 10 потягів успішно справилася з роллю партії "дослідної". Адже тепер машини їздять без запізнень. Правда, зробили це, здається, коштом не тільки виробника, а й пасажирів, які фактично всю осінь і зиму були учасниками і спонсорами випробувань. Принаймні в Дніпропетровському державному залізничному університеті (який і відповідальний за ці випробування) наприкінці зими на піку скандалу мені сказали, що програму тестів HRSC-2 ще не закінчили.

На титульній сторінці можемо побачити, що техзавдання на "хюндаї" підписав навіть не Гендиректор "Укрзалізниці", а тільки його заступник... Леонід Лобойко. Той самий, який тепер керує "Українською швидкісною залізничною компанією" в чиєму управлінні і перебувають корейські потяги.





Ну і на останок. Виявляється, з березня працює спеціальна комісія, створена Азаровим, яка всі обставини вивчає (хоча, можливо, вже й вивчила). Цікаво, що серед учасників є люди зі служби боротьби з економічною злочинністю та фінінспекції. З нетерпінням чекаємо на їх звіти.



Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Не найсильніша сторона

Вчора, висвітлюючи події пов'язані з врадіївською ходою, не з одним колегою приходили до спільних висновків. Мовляв, так. "Красиво" міліція спрацювала...

Чому ламалися ''хюндаї'' і хто все це благословляв

Якось дуже несподівано з'явилася сьогодні в одному поважному тижневику стаття про успіхи потягів "хюндаїв" на українських просторах. Не знаю, може, вся сіль у цьому реченні: "Питання вибору постачальника постало особливо гостро...

Олександр Альтман: штрих до бізнес історії в Україні

25 квітня в зал, де проходила анонсована прес-конференція Костянтина Кагаловського (чи то власника, чи то вже не власника ТВі) прийшов чоловік...

Ціна одного пасажира

Кореспондент 5 каналу Азад Сафаров зняв вертодром "Канів" загадкового призначення (кому належить і навіщо побудований?) та невідомого статусу (працює чи не працює?) з висоти польоту "одного пасажира"...

Охорона неба Межигір'я (ВІДЕО)

Кореспондент 5 каналу Андрій Ковальов дослідив на місцевості, як розгорнута протиповітряна оборона в районі "Межигір'я". ...

Військовий замисел Межигір'я

Півроку тому армія отримала наказ готувати сили для захисту трьох стратегічних об'єктів. Ні, не підприємств чи інфраструктурних об'єктів. А резиденцій глави держави під Києвом, у Криму та в Карпатах...