Про державний прапор. Батька і сина Рибаків
Володимира Рибака вбили на самому початку "русской весны" в 2014-му. У Горлівці. Після організованого шабашу російських сил – він, один з небагатьох в той час і в тому місці, хто знайшов в собі дух протестувати проти піднятого над міськрадою Горлівки прапора ДНР.
Володимир спробував прорватися в будівлю, щоб зірвати фейковий прапор і встановити на місце прапор України. Був зупинений озброєними бойовиками – не злякався – не зупинився – наполягав! Був побитий, викрадений бойовиками біса-безлера і потім, після тортур – звірські вбитий... Це жахливе, жорстоке вбивство вразило тоді всіх нас... але горя в той рік було так багато... відчуття що це було в минулій епосі...
...минув час. Був початок 2015-го. Ми тоді почали робити перші кроки зі створенню нової патрульної поліції. На фронті було теж неспокійно – Дебальцеве, Широкино... До мене на зустріч попросилася Олена, дружина загиблого героя. Чудова жінка, ледь стримувала сльози, коли мова заходила про ті трагічні дні 14-го...
- У нас все більш-менш, але я прийшла з сином – сказала вона – він служити хоче, як батько.
Молодий міцний хлопець, трохи збентежений.
- Я хочу як батько. Адже він стільки років пропрацював у карному розшуку і пішов, тому що система почала розвалюватися. Активно критикував існуючий порядок речей і виступав за зміни. І ось тепер ці зміни почалися – як я можу не піти?
Досвіду у хлопця було не багато, але заряд і рішучість! Я прийняв тоді рішення і Юрій почав свій шлях у новій поліцейській структурі – навчався, працював, здобував авторитет та повагу колег. Я тихенько стежив зі сторони – переживав, а раптом хлопець не готовий... і радів, що не помилився. Це було по життєвому дуже правильно і гідно з боку Юри.
Юрій служив правильно, гідно, вчора прийняв новий виклик. Отримав нове призначення – для мене це – історія гідності і честі. Історія випробування. Для мене це Історія патріотичного обов'язку перед державним прапором, за який загинув батько, історія про боротьбу за Україну. Адже на деяких ділянках в тилу працювати так само складно як на фронті...
Гордий за хлопця і відповідальність тільки зросла!
___________________
У лютому 2015 Президентом Володимиру Рибаку було присвоєно звання Герой України.
У серпні 2017 його син Юрій Рибак був призначений начальником патрульної поліції.
ФБ автора
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
