Медичній реформі в Україні 5 років
5 років тому, 19 жовтня в Україні розпочалася медична реформа. Ключові успіхи в охороні здоров'я, яких наша країна досягла за цей час, свідчать про ефективність і прогрес медичної реформи, не дивлячись на виклики сьогодення.
У коментарі міжрегіональному інформаційному марафону "Суспільне. Спротив" розповів про успіхи та прогалини реформи медичної галузі.
Передусім, це реформа фінансування медичної галузі. І першим успіхом є збільшення видатків на охорону здоров'я. Зараз у управлінців, у Національної служби здоров'я України (НСЗУ), у МОЗ з'явилися реальні механізми продемонструвати реальні потреби галузі. Ці потреби кожен рік переглядаються. Зокрема, в бюджеті на наступний рік фінансування медичної галузі збільшилось майже на 20% в порівняння з поточним роком. На дашбордах НСЗУ кожен бажаючий може зайти і подивитись скільки та чи інша лікарня чи амбулаторія отримує коштів від держави.
Другим показником успіху реформи є те, що українці почали більше цінувати українську медичну систему. Особливо, порівнюючи її із системою за кордоном. Люди зрозуміли, наскільки вона в багатьох моментах краща. Можна записатися до лікаря, можна легко змінити лікаря, є електронні записи. Показовий приклад – сертифікат вакцинації в "Дії", який Україна запровадила однією з перших.
Важливий показник, що медична реформа триває, незважаючи на зміну команд в Міністерстві охорони здоров'я протягом цих 5 років. Як відомо, Україна має виконати низку директив, щоб вступити до Європейського Союзу, і медична реформа – серед цих зобов'язань. Так ось охорона здоров'я є одним з найкращих показників з усіх реформ і директив, які ми маємо впровадити: щодо інфекційного контролю, громадського здоров'я тощо. Без медичної реформи ці зміни були б неможливі.
Звичайно є речі, які б хотілося покращити. Де хороші управлінці в громадах, там результати краще. Там, де місцева влада загралася в політику, там є певні прогалини. Тому що медична реформа передбачає, що держава в особі НСЗУ сплачує гроші на лікування, а безпосередньо заклад фінансується за рахунок місцевих бюджетів. Там де у керівників громад та закладів "світяться очі", і там, де керівник і власник беруть на себе відповідальність – у них все виходить і до них ідуть пацієнти. Там де власники лікарень не приймають управлінських рішень, не змінюють керівників, де це варто зробити – там страждає пацієнт.
Ще одним викликом лишається забезпечення закладів медичними кадрами. Досвід різних громад свідчить, що є різні мотиваційні програми для залучення лікарів. Лікар автономний, і може обирати, де працювати. Це виклик для громади. Якщо громада хоче, щоб в неї був хороший лікар, вона буде вмикати мотиваційні стимули. Наприклад, дають житло, можливості, щоб лікар переїхав зі своєю родиною. Це питання місцевого самоврядування і зацікавленості мешканців. Якщо у вас немає лікаря, то подумайте разом з громадою, що ви можете зробити. Зацікавленість забудовників, підтримка з боку великого підприємства, який наприклад допоможе з ремонтом амбулаторії, обладнанням – це важелі, завдяки яким лікар захоче у вас працювати.
Скільки має тривати медична реформа? Вона має тривати протягом усього існування України. Зміни тривають кожного року, для лікарів це постійний розвиток. Україна має долати виклики та прагнути до максимально стійкої злагодженої роботи системи охорони здоров'я.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
