Київ-Космос: Політ нормальний!
Мої кримські друзі, які часто навідуються до Києва по бізнесовх справах, і з якими перед новим роком я спускався Прорізною до Хрещатика, відзначили, що ніколи не бачили Київ таким брудним. Місто, про яке Шарль де Голль у 60-х сказав "Я бачив ліси у місті, проте ніколи не бачив міста серед лісів", нині перетворилося на місто серед сміття.
Між тим, те, що мешканцям іншої європейської столиці видавалося б аномальним, і де б мер не всидів у кріслі навіть двох місяців, якби в ньому руйнували історичні пам'ятки і нищили парки, більшості киян видається буденним.
Уявімо просту ситуацію.
2008 рік. Міська рада Лондона ухвалює рішення про виведення Гайд-парку з реєстру паркової зони і ухвалює рішення засипати в ньому ставки для будівництва рекреаційної зони відпочинку. З житловим комплексом екстра-класу. Крім того, внаслідок зношеності вирішено знести Тауер через його аварійний стан (будівля ХІІ століття!) і на його місці буде побуовано сучасний бізнес центр і готель, який працевлаштує 2500 робітників (слава меру Лівінгстону!). Обгрунтування – покращення інфраструктури міста до Олімпіади 2012 року.
2009 рік. Ньюйорська міська рада вирішила реконструювати театральну вулицю Бродвей у зв'язку з різким падінням інтересу до мюзіклів. У зв'язку з цим вми театри будуть тимчасово (до 2025 року) закриті, а приміщення передані в оренду фірмам чоловіку президента США Хілларі Клінтон Біллу Клінтону.
Вам це нічого не нагадує?
Театр абсурду продовжується і в Україні, де нинішній міністр внутрішніх справ отримав непоганий результат по Києву в основному завдяки обіцянці провести у столиці дострокові вибори мера.
Між тим, як показують соціологічні дослідження і наші власні, за умов збереження нинішнього рівня тиску на Льону Космоса його влада може спокійно утриматися до 2010 року. У жовтні одна з організацій, що об'єднує молодих політологів, запросила мене провести для делегатів з усіх політологічних факультетів України семінар з практики політтехнологій. Практичним завданням, яке я попросив виконати, була стратегічна гра з сценарію дострокових виборів у Києві. Я вибрав трьох умовних кандидатів, двох хлопців і дівчину, а вони обрали собі групи політтехнологів. Один з них грав Черновецького, один Луценко, а дівчина – Тимошенко.
Кампанії останніх двох були яскравими, особливо у "Тимошенко". У підсумку я попросив аудиторію (близько 100 студентів) обрати переможця дебатів. Як не дивно, перемогу здобув "Черновецький". Починаючи з найгірших умов, виключно за рахунок популістської риторики, він переграв більш яскравих опонентів. Тому тим, хто пробовжує бачити у Льоні дурнуватого простачка, я б рекомендував полишити ці ілюзії. Кампанія за Київ (а вона буде неодмінно) буде надзвичайно гострою. Час припинити нескінченну балаканину і закінчити боротися з Космосом недолугими бігбордами. Це буде війна. A la guerre comme a la guerre...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
