Чому я проти люстрації
Популярний нині термін "люстрація" в Україні, здається, вже можна прирівняти до не менш красивих слів – "лібералізм", "патріотизм", "конкуренція" і т.д. Використовуються часто, особливо в автобусах і маршрутках. Але реального сенсу майже не містять, кожен вкладає в них щось своє.
Причина банальна – ми відштовхуємося не від цілей, а від інструментів. Люстрація заради люстрації, покарати і не допустити – невже це наша головна задача? Цілепокладання – на жаль, не найхарактерніша риса українців.
Отже, навіщо нам люстрація? Не допустити порушників і корупціонерів до влади знову? Не допустити всіх (!), хто перебував при владі, знову до влади?
Чи, може, все ж таки зробити так, щоб державний апарат почав ефективно працювати?
Вважаю і готовий захищати думку, що найперша задача сьогодні – це ефективний державний апарат. Ефективна бюрократія в тому значенні, яке вкладав Макс Вебер в це слово. Дієві механізми регулювання та управління, дієві механізми розв'язання задач.
Однозначно, такого апарату в Україні сьогодні немає. Чи з'явиться він, якщо ми люструємо всіх-всіх-всіх? Вкрай сумнівно, цьому суперечить і теоретичний і практичний досвід.
Фактично під нинішню ідею люстрації потрапляє 90% всіх державних службовців – це сотні тисяч людей. Замінити їх надзвичайно складно – в Україні відсутній кадровий резерв, на відміну від тої ж Польщі та Прибалтики. Немає достатньої кількості людей з відповідною освітою та досвідом, нікому буде очолити департаменти внутрішніх справ у міських адміністраціях, управління кадрової політики в міністерствах. Немає фінансів, щоб залучити людей з бізнесу – ніхто не піде працювати на 1200 грн керівником сектору туризму. Це помилка, груба і безпідставна, вважати, що в країні безліч молодих спеціалістів, які можуть взяти під свій контроль державний апарат.
Я готовий визнати, що неправий, як тільки хоч хтось змоделює статистичну та фізичну модель такої люстрації. Поки що це виглядає, як більшість наших законопроектів: "додаткових витрат з бюджету не потрібно". Ні-ні-ні, сядьте і покажіть – реальний ефект для бізнесу, реальний ефект для суспільства, скільки спеціалістів з якою освітою прийде в який напрям. Моделювання і прогнозування – це ключовий інструмент в такій реформі. І поки що ніхто не моделює результат, тож мені дуже хочеться застосувати термін "популізм".
А моделювання покаже нам простий результат.
Люстрація в запропонованому вигляді – це хаос в державних органах всіх рівнів.
Люстрація в запропонованому вигляді – це тисячі безробітних на вулицях.
Люстрація в запропонованому вигляді - це безліч людей без досвіду управління колективом навіть з 5 людей на управлінських посадах.
Мені теж подобається термін "люстрація", він революційно звучить. Але об'єктивно нам треба починати зовсім з іншого.
Необхідно ввести жорсткі кваліфікаційні вимоги для ключових посад – для суддів, для силовиків, для держслужбовців. І провести переатестацію відповідно до цих кваліфікаційних вимог. Суддя, який виносив злочинні рішення, який має більше майна, ніж заробляє, який не знає законів – вилітає з роботи. Це і буде люстрація, давайте використовувати такий термін.
Однак полковник КДБ у відставці, який вже десять років розробляє систему збалансованих показників для міністерства фінансів, знає, як зменшити людський фактор в тендерних закупівлях, і при цьому відповідає всім вимогам – може і мусить далі працювати.
Перебування на посаді, в партії або структурі не може бути злочином саме по собі, якщо на той час це було законно.
Люструвати треба винятково за злочини, за порушення, або за невідповідність кваліфікаційним вимогам.
Все інше в наших умовах призведе до колапсу.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
