13 травня 2014, 16:08

Що таке системні реформи?



Ярлик "популіста" або "демагога" – надзвичайно популярний. Між тим, більшість людей (включно з "експертами") трактують його хибно – просто як людину, що говорить популярні речі і замовчує неприємне.

Нічого поганого в тому, щоб говорити популярні речі, звичайно ж, немає. Це чудово – закликати до підвищення пенсій, до покращення здоров'я нації, до боротьби з корупцію. Ще краще – реалізовувати це на практиці.

Популізм – це розказувати про всі ці речі без прив'язки до реального життя, без розуміння, які системні кроки потрібні для вирішення конкретних проблем. І відповідно після перемоги на виборах – неспроможність реалізувати жодної реформи в жодній сфері життя.

Що таке популізм на прикладах? Перші ж теледебати. Запитання – які дозвільні документи необхідно відмінити, щоб полегшити життя підприємцям. Жоден з кандидатів не сказав нічого конкретного, хоча правильна відповідь існує. Це – перехід із дозвільної систему на заявочну. Відміна ВСІХ документів дозвільного характеру і можливість людині розпочинати власну справу з моменту подачі заявки в єдине вікно. Держава лише розробляє стандарти ведення того чи іншого бізнесу, і підприємець сам мусить впроваджувати ці стандарти. Наслідки настають для нього лише тоді, коли відбуваються систематичні порушення.

Інша популярна сьогодні тема. Питання боротьби з корупцією і сюди ж люстрація. Красиво звучить. Реальний механізм не такий благозвучний. Треба не боротися з корупцією, а зменшувати людський фактор в усіх регуляторних процесах. Там, де не буде людина ставити підпис, приймати документи, ухвалювати рішення – там не буде можливостей для корупції. Скільки б ми не звільнили чиновників епохи Кучим чи Януковича, скількох би голів ЖЕКів не покарали б – через півроку ситуація повернеться в своє русло. Починати треба з введення автоматизованих стандартів (тоді не будуть потрапляти в систему "ліві" люди) і одночасно – з введення електронних систем урядування. Будинок юстиції вже має експериментально працювати в одному з районів Києва, і це найголовніша зброя проти корупції!

У нас практично всі політики ліві, бо ліва ідеологія оперує популярними гаслами. Навіть "Свобода" – за націоналізацію, за зарплати робітникам і пенсії бюджетникам, землю селянам. Ліва ідея не оперує категорією ефективності, вона оперує категорією справедливості. Всіх олігархів треба покарати – це ж буде справедливо, правда? Ефективність для держави буде нульова (набагато краще поставити їх в жорсткі рамки, ввести антитрастові закони), але ефектно звучить в слоганах.

А хтось намагається аналізувати світову історію? Ліва ідея ефективна лише тоді, коли в держави є ресурси на її реалізацію, коли накопичено достатньо, щоб частину резервів пускати на соціальні питання. За відсутності ресурсів необхідно залучати правоцентристські інструменти – давати свободу бізнесу, щоб він створював національний продукт. Це означає менші податки (!), менший державний апарат (!), менше регулювання. Натомість бізнес має відповідати державним політикам і стандартам, а держава має створити ефективні механізми контролю за великими корпораціями, а також інвестувати в безпекові питання.

Наша команда – команда Української Платформи Собор – працює винятково в рамках робочих економічних моделей. Це означає, що коли ми говоримо про зниження рівня корупції, то маємо на увазі цілу сукупність факторів: підвищення якості освіти; створення баз пацієнтів, студентів, лікарів; ефективну роботу з кадрами; виборність суддів та шерифів на місцях і т.д.

Муніципальний простір – це розробка стандартів життя. В українських умовах абсолютний ідіотизм – вимагати від міста поставити повсюди скамійки, смітники і забезпечити озеленення. Обіцяти це – це свідомо дурити виборців. В міст немає не це грошей, навіть бюджет Києва дефіцитний. Тому задача місцевих депутатів і адміністрацій – створити такі умови і стандарти, в яких локальний бізнес буде самостійно піклуватися про свою територію, встановлюючи скамійки, смітники і т.д. Звичайно, не всі питання може вирішувати бізнес, але ігнорувати потенціал суспільства і покладати всю роботу на владу – це тільки ускладнювати ситуацію.

В Лондоні чи Берліні немає безлічі заборонних норм, які визначають зовнішній вигляд магазинів, кіосків, вивісок. Такий документ, який є в Києві, і визначає, що таке "інформаційна вивіска" – відсутній! Натомість є стандарти, яким прагнуть відповідати підприємці або жителі будинків.

Системні реформи можливі лише тоді, коли вони будуть реальними і послідовними, коли будуть враховувати не тільки вимоги людей, але й реалії життя. Ефективний менеджер – той, хто знайде точку, де збігається популярне і можливе, і створить умови для командної роботи. 25 травня в Києвську міську раду прийдуть команди ефективних менеджерів, здатних на реалізацію саме таких реформ.

І отже, завтра в 10.30 в УНІАН відбудеться публічна презентація програм Української Платформи Собор і Української Народної Партії – на вибори до Київської міської ради. Будемо раді вас бачити!

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чому деградували українські санкції?

Санкції є не менш важливим інструментом війни, ніж бойові дії. Вони допомагають скорочувати потік військових технологій або технологій подвійного призначення до російського військово-промислового комплексу та зменшувати доходи країни агресора – російської федерації...

Як стати хорошим міністром

Якось моя подруга спитала мене, що б я змінив в міністерстві культури, якби став міністром. Я відповів, що тут не вкластися у два слова, що має бути комплексна історія, і тільки тоді зміни стануть не косметичними, а реальними...

Як вийти з трикутника Карпмана

В ці дні загострилася дискусія щодо "хороших росіян", категорій "свій – чужий", і за подачі Дмитра Золотухіна – рефлексії про замкнутість українців в трикутнику Карпмана (схема "жертва-рятівник-переслідувач")...

Апологія The Gaze Media

Скоро буде рік, як я допомагаю проекту The Gaze Media – як радник Мультимедійної платформи іномовлення. Хоча сам проект публічно існує лише чотири місяці, до цього була підготовча фаза, включно зі зйомками та написанням...

Як вижити в інформаційному хаосі

Пандемія коронавірусу виявила багато неусвідомлених раніше проблем людства, держав та індивідів. Так, чи не найбільш сильний вплив на наше майбутнє матиме інформаційний вплив на людей та їхню поведінку...

Стратегічні комунікації з широко заплющеними очима

Роль інформаційних технологій давно зросла в усіх аспектах нашого буремного життя. Особливо це стосується публічної політики. Неправильна комунікація реформ, недостатність інформації для споживачів, помилкове визначення стратегічних пріоритетів – і навіть хороші ініціативи ризикують потонути в хвилях критики...