30 тисяч гривень за благословіння неблагословенного. Чи на цьому все?
Сьогодні Верховна Рада України включила до порядку денного сесії законопроект "Про допомогу сім'ям, які не можуть мати дітей".
Законопроект із благозвучною назвою, насправді містить речі, які не вкладаються в голові. Нам пропонують "поставити на потік" практику сурогатного материнства. Більше того, стимулювати цю практику шляхом надання щедрої державної фінансової допомоги сурогатним матерям.
На жаль, в Україні широка дискусія на тему сурогатного материнства лише розпочинається. При тому, що ще кілька років тому тривогу на цю тему (саме в контексті українських сурогатних матерів) забили в Італії, Франції, інших країнах Європи. Французькі жінки, які прагнуть завести дитину, не хочуть народжувати самостійно, щоб не переривати свою кар'єру та "не псувати фігуру". Навіщо народжувати, якщо це можуть зробити молоді, фізіологічно здорові жінки з України! А згаданий вище законопроект пропонує їм ще й виплатити державну допомогу від 30 тисяч гривень і вище!
Ті українські жінки, що знаходяться в фінансовій скруті, готові стати сурогатною матір'ю, щоб поправити своє матеріальне становище. І їх всіляко заохочують на цю справу лікарі, які мають від таких оборудок особистий зиск, бо в Україні сурогатне материнство – це надприбутковий бізнес.
Та нікого не цікавить психологічний стан жінки, яка стала сурогатною матір'ю, через кілька років. Адже, скрута, яка штовхнула жінку на такий вчинок, сплине в життєвих буднях, а спогади, розуміння того, що дитина, якій ти дала життя, знаходиться невідомо де, і невідомо як склалося її життя, навряд чи додадуть душевного спокою. Твоя це дитина, чи ні? Якщо народжена тобою дитина не твоя – то хто тоді є ти? Далеко не просте питання для людини, яка прагне бути чесною зі своєю совістю, прагне жити у мирі з Богом.
Так само, складно передбачити сьогодні, що робитиметься в душі дитини, яка була народжена сурогатною матір'ю і усвідомила цей факт. Як вона віднесеться до своїх біологічних, але не фізичних батьків? Чи зможе забути те, що десь у світі є людина, яка дала її життя? Чи стане така дитина благословенням для батьків?
Прихильники сурогатного материнства "без обмежень" мотивують свої переконання прагненням допомогти сім'ям (чи окремим особам), які хочуть мати дитину, але не можуть народити її у традиційний спосіб. Можна було б спробувати повірити у такі наміри, якби не одне "АЛЕ" – наявність у процесі сурогатного материнства прямої матеріальної зацікавленості.
Історія багато разів учила нас, що не всі благі наміри ведуть до добра.
У людства ще досі кровоточать рани від спроб покращення "чистоти раси".
Людина багато на що здатна, бо сотворена по образу і подобі Творця. Але, використовуючи даровані нам Богом можливості "творити", ми часто забуваємо про заповіді Творця. Як наслідок, мирний атом перетворюється у вбивцю, здатного знищити все живе, із металу вироблять не лише лопату, а й зброю, а хімічні сполуки, що мали б лікувати людину, стають отрутою.
Перераховане відноситься до матеріального світу, відносно вивченого. Сьогодні ж, нам пропонують безцеремонно втрутитися у принципово інший світ – духовних матерій. Світ – в якому народжується життя і в якому воно згасає. І якщо "мирний атом" за певних умов перетворюється у могутню руйнівну силу, то чи можна сьогодні гарантувати, що із-за безвідповідального відношення до зародження життя ми в результаті не породимо в десятки разів більшу біду ніж Чорнобиль?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
