Не та тепер тисяча та й влада не та, або: ні собі ні людям
На тлі зростання цін практично на всі товари першої необхідності, підвищення податків та акцизів Президент оголосив про надання громадянам України матеріальної допомоги у розмірі 1000 грн. За чий рахунок? За рахунок платників податків – коштом Державного бюджету. Економічний сенс такого несподіваного кроку складно збагнути – як з точки зору держави, так і з точки зору домогосподарств. Держава несе прямі, нічим не скомпенсовані видатки з бюджету. Домогосподарства зможуть витратити ці гроші на визначені умовами їхнього надання цілі – погашення комунальної заборгованості, придбання товарів першої необхідності, культурні потреби тощо. Зрозуміло, що відсоток родин, для яких 1000 грн. "зробить погоду" у їхніх поточних витратах є мінімальним. Крім того далеко не всі, особливо літні громадяни, мають змогу скористатися електронними інструментами отримання та витрати цих грошей, як і вистояти в чергах для їхнього отримання готівкою, що виникнуть у відділеннях банків.
"Тисячу від Зеленського" сьогодні багато-хто порівнює з відомою "Юліною тисячою", яку з ініціативи прем'єр-міністра Юлії Тимошенко було виплачено громадянам у 2008 році, в рахунок погашення заборгованості по втрачених заощадженнях громадян ще в Ощадбанку СРСР. Це було повернення боргу – акт спрааедливості, а не подарунок. Зважаючи на те, що середня пенсія в той час складала близько 800 грн., "Юліну тисячу" так і назвали: "13 пенсія". Враховуючи стабільний курс долара (на той час близько 5 грн.), радикально менші ціни і комунальні тарифи виплата являла собою реальну допомогу домогосподарствам, а її практичний економічний сенс полягав у поштовху для внутрішнього товарного споживання на тлі світової економічної кризи. Ця виплата стала одним з інструментів, завдяки якому Україна пройшла той глобальний для економіки шторм зі значно меншими втратами, ніж світ загалом.
Тисяча ж, яку влада планує виплатити цього року, у доларовому обчисленні увосьмеро "легша" – не дотягує навіть до половини середньої пенсії, годі й порівнювати її з нинішньою вартістю харчів та ліків.
Який же сенс у такому "подарунку"? Злі язики на всі заставки твердять, що це мовляв "виборча технологія". Однак: які ж вибори під час війни? Крім того, цей крок дратує, а не приваблює виборця. Нашим союзникам в Європі і за океаном його сенс теж важко пояснити, адже український бюджет, з якого заплатять тисячу, величезною мірою виконається за рахунок їхніх платників податків.
Слід пам'ятати, що меморандум Уряду з МВФ передбачає у випадку збільшення державних видатків неодмінне підвищення податків, перед усім ПДВ, який є одним з чинників зростання споживчих цін – інфляції/дорожнечі...
Дивний крок влади та й годі.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
