Без Любові – усе інше нічого не варте!
Рік, що минає, був нелегким для більшості із нас.
Постійні кризи і конфлікти: політичні, економічні, соціальні – не лише не додавали настрою, а й породжували непорозуміння, неприйняття, а інколи гнів, що є предтечею ненависті.
Та рік завершується, і вже у неділю, західний християнсьий світ святкує одне із найвеличніших свят – Різдво Христове.
Це свято є символом найвищого прояву Любові Божої, адже саме народження Ісуса Христа є початком найважливішої події в історії людства – Місії відкуплення. Як сказано в Євангелії від Іоанна: "Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне".
Цю Любов Небесного Отця, Ісус Христос проніс через все своє земне життя, через своє вчення. Більше того, Він сам є уособленням цієї Любові. Його заповідь: – "Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!", сьогодні є напевне більш актуальною, ніж дві тисячі років тому.
Саме у наш час, час розчарування і сумнівів, як ніколи важливою є Його настанова: "Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує".
Любов – є суттю християнства. Любов, яка довготерпить, милосердствує, не заздрить, не величається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не гнівається, не думає лихого, не радіє з неправди!
І це найкраща радісна новина, яку ми тільки можемо уявити! Тож радіймо! Бо Христос народився! Народився для нашого спасіння, нашого визволення! Народився, щоб дарувати нам любов!
Христос народився! Славімо Його!
