Завдання із зірочкою: антикорупційні домовленості Зеленського і Байдена
Незалежність і спроможність антикорупційної екосистеми – ось що я прочитав у стратегічному документі-зобов'язанні, підписаному президентами Україна та США. Я побачив посилену увагу Сполучених штатів до обрання керівників антикорупційних органів – як ключової передумови ефективної боротьби з топкорупцією в країні.
На початку документа вказується на зобов'язання України закінчити почате. І забезпечити сталу незалежність антикорупційної інфраструктури – один із таких незавершених моментів.
У заяві обидва президенти зафіксували потребу в "негайному обранні нового Спеціалізованого антикорупційного прокурора відповідно до найкращих міжнародних практик". Потреба, яка з кожним днем стає все болючішою, адже САП уже понад рік залишається без повноцінного очільника, а конкурс взагалі, здається, зайшов у глухий кут.
Понад місяць тому комісія завершила співбесіди з кандидатами на доброчесність та допустила двох претендентів до подальшої участі в конкурсі. Однак за цей час відбір так і не продовжився.
Швидкий фінал цього конкурсу стане індикатором, чи готовий Офіс Президента припинити гру та нарешті дати можливість комісії визначитися з першим та другим номером у САП.
У цьому ж пункті заяви президенти наголосили на важливості ухвалення законодавства для захисту повноважень директора НАБУ та забезпечення прозорого та надійного процесу відбору його наступника. Це дійсно важливо.
Вже у квітні 2022 року закінчиться термін чинного директора НАБУ Артема Ситника, однак правила, за якими будуть обирати нового директора, поки не прийняті. Наразі законопроєкт N5459-1 щодо зміни статусу НАБУ та правил проведення конкурсу на керівника Бюро, був прийнятий лише в першому читанні.
За цим законопроєктом уряд може призначати директора НАБУ за результатами конкурсу, який буде проводити комісія з 6 осіб. У певних випадках Кабмін зможе також звільняти керівника Бюро. У комісію трьох буде делегувати Кабмін, а ще трьох – той же уряд, але згідно з пропозиціями міжнародних партнерів. Чинний директор НАБУ буде виконувати повноваження до призначення нового за встановленою процедурою, тобто його можуть звільнити достроково, хоча, з огляду на швидкість розгляду цих питань, навряд чи це станеться до квітня.
При цьому досі існує ще один ризик цього законопроєкту – подання на розгляд уряду одразу двох кандидатів на цю посаду. Тому до другого читання народні обранці мають внести зміни, які б могли покращити цей законопроєкт.
Проблема обрання топменеджменту антикорупційних органів не обмежується НАБУ та САП. Агентство з розшуку і управління активами (АРМА) вже майже два роки живе без керівника. Верховна Рада досі не визначилася зі своїми кандидатами до комісії.
І, звісно, президенти не могли оминути своєю увагою реалізацію судової реформи. Зверніть увагу, саме реалізацію. "Спираючись на ухвалення законодавства про реформу судової системи, Україна планує реформувати свій судовий сектор відповідно до найкращих міжнародних практик", сказано в заяві президентів.
Корумповані суди і судді впливають на всі без винятку сфери життя в країні, тому впровадження цієї реформи є наразі ключовим викликом.
У липні парламент нарешті ухвалив необхідні закони, Вища рада правосуддя навіть запустила процес. Але питання ліквідації Окружного адмінсуду Києва досі на паузі – законопроєкт Зеленського, до якого теж є низка запитань, застряг у комітеті з питань правової політики. Реформувати українські суди, коли Вовк і Ко досі на посадах, майже неможливо, адже за чинними законами саме ОАСК розв'язує спори з органами державної влади.
Як бачимо, США як наш стратегічний партнер чекають від українських державників того ж, що й ми: чесного суду, незалежності антикорупційних органів, прозорих політик. Добре, що до кожного з пунктів є план дій і всі ці речі були зафіксовані напередодні нового політичного сезону в Україні. І вже з 7 вересня парламент зможе показати всю свою рішучість.
Утім, якщо у депутатів залишилися питання, як з цим працювати – готові підказати і підтримати.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
