13 липня 2022, 16:46

Як апеляція може зірвати конкурс САП

12 липня Шостий апеляційний адміністративний суд мав розглянути рішення Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) про скасування порядку роботи конкурсної комісії САП. Але доля засідання досі невідома і жодних рішень не опубліковано.

Річ у тім, що у грудні 2021 одіозний ОАСК виніс рішення, яке створило ще одну штучну підставу для деяких членів комісії відтягнути затвердження переможця у конкурсі САП на пів року. Попри заклики міжнародної спільноти, партнерів та навіть звернення частини комісії скликати засідання, голова комісії Катерина Коваль чекала на розгляд рішення ОАСК в апеляції.

Режим очікування і бездіяльності комісії продовжується. Вже сьомий місяць.

Найгірший сценарій

Якщо найближчим часом апеляційна інстанція підтвердить рішення ОАСК, результати конкурсу, методологія, критерії оцінювання кандидатів, порядок ухвалення рішень членів комісії – будуть недійсними. А отже, всі етапи конкурсу і наявний рейтинг учасників із фактичним переможцем конкурсу, старшим детективом НАБУ Олександром Клименком – під питанням.

У такому випадку залишиться один документ, який регулюватиме діяльність комісії – закон "Про прокуратуру". Але і він не містить жодної конкретики про порядок роботи. Єдина прописана там норма – це "організація і проведення конкурсу". І у законі немає застереження, що конкурсна комісія не може діяти без порядку. Хоча кожна свідома людина розуміє, що без нього прозорий відбір керівника антикорупційного органу неможливий.

Відсутність порядку може розв'язати руки конкурсній комісії.
Є вірогідність, що вони призначать на посаду керівника САП кандидата, який посів друге місце – прокурора Офісу Генпрокурора Андрія Синюка. Або протягнуть політично заангажовану фігуру зовні чи з попередніх етапів конкурсу.

Теоретично, комісія може зробити будь-що, якщо більшість її членів з цим погодяться. І нас навіть не врятує те, що в її складі є міжнародники. Адже механізм прийняття рішень за формулою 5+2 може перестати діяти, якщо апеляція підтвердить рішення ОАСК.

Крім цього, негативне рішення апеляції може створити умови, за яких Генпрокурорка Ірина Венедіктова буде й надалі впливати на антикорупційну екосистему, як це було із справою Татарова та Юрченка.

Вихід є. Але треба ще й політична воля

Будь-яке рішення апеляції не повинно знести конкурс САП.

Якщо Україна хоче продовжити євроінтеграцію і залучити кошти для відбудови, члени конкурсної комісії повинні виконати свій обов'язок і призначити голову САП вже у липні цього року. Це пообіцяв український уряд в межах Плану Відновлення України на конференції у Лугано.

Насправді це не перший дедлайн для конкурсної комісії. Раніше вона саботувала вимогу Міжнародного Валютного фонду, також на папері лишилася обіцянка Зеленського Джо Байдену. Тому очікувати на диво у липні складно, але треба.

Крім цього, Україна отримала чітку вимогу від Єврокомісії – призначити керівника САП. Це одна з семи умов для початку перемовин щодо вступу у ЄС. Хоча Єврокомісія не встановила чіткий дедлайн, вона перевірить статус виконання вже наприкінці року. А днями на критичній важливості призначення керівника САП наголосили й посли G7.

На Банковій повинні усвідомлювати всі загрози, які створює затягування конкурсу САП. Сьогодні країни-союзники підтримують нас у війні не тільки словом, а й зброєю та фінансами. В обмін на це вони чекають реальних реформ. Але що вони бачать?

Два роки саботування конкурсу, "раптове" рішення нереформованого ОАСК, яке блокує й без того затягнутий відбір та підігрування голови Катерини Коваль і окремих членів комісії (Андрія Гуджала, Олени Бусол, Євгена Соболя) контрольованій частині Офісу президента.

Але будь-які сумніви міжнародних партнерів (а вони точно є в цій історії) можна розвіяти, якщо члени комісії зберуться на засідання і за 3 хв затвердять свої ж оцінки.

5 думок до другої річниці великої війни

Сьогодні буде багато спогадів і рефлексій, багато розмов про плани. Але мені видалося важливим зафіксувати ті 5 ключових для мене особисто речей станом на 24 лютого 2024 року...

Бачити перемоги – це не страшно

Другий рік повномасштабного вторгнення суттєво відрізняється від першого. Минулий 2022-ий радше запамʼятався нам як рік обʼєднання українців у бажанні відбити російську навалу...

За день до: якою була Україна напередодні Євромайдану

10 років – це ніби багато, і ніби вчора. Часто буває, що, лише згадавши себе тодішнього, зможеш насправді зрозуміти, наскільки змінився світ, в якому живеш...

Іспит на стійкість: навіщо українським містам посилювати прозорість в умовах війни?

Повномасштабна війна, розпочата росією, показала, що децентралізація в Україні працює. Саме можливість та спроможність місцевої влади самостійно приймати критично важливі і швидкі рішення допомогла багатьом містам вистояти при перших атаках і так чи інакше налагодити життя своїх мешканців...

Валіза без ручки: чому ліквідація АРМА не вирішить проблем із арештованим майном, але створить нові

В останні пів року ледь не щодня ми читаємо новини про те, що СБУ, НАБУ чи інші правоохоронні органи викрили колаборантів чи корупціонерів, чиє майно арештували та передали в управління держави...

Антикорупційна "атака на реформаторів", якої не було

В останні дні прогресивні представники ліберального українського суспільства дуже багато говорять про справу щодо премії ексголові "Нафтогазу" Андрію Коболєву...