Дорожні карти в Європу
Євроінтеграція України – це непростий шлях. При підготовці до далекої поїздки люди попередньо вивчають маршрут, тож очевидно, що для тривалого шляху великої країни теж потрібно розібратися у напрямах руху та визначитися з конкретним планом дій. І Україна такий план уже має.
Минулого тижня Кабмін затвердив три важливі документи, які мають стати основою для євроінтеграції України – Дорожні карти трансформацій у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій. Погодження цих документів має нарешті дати старт перемовинам про вступ України в Євросоюз.
Що ж дадуть ці дорожні карти нам після прийняття? Спробуємо розібратися.
*
Взагалі дорожня карта – це документ, у якому країна-кандидат визначає ключові реформи в конкретній сфері та встановлює строки їх реалізації.
Тобто це такий собі збірник, в якому сформульовані конкретні проблеми функціонування країни, які заважають їй повноцінно інтегруватися в Євросоюз, а також розписаний детальний план того, як надалі ці проблеми долатимуться.
Але це не єдина функція дорожньої карти, адже такий документ також слугує основою для моніторингу прогресу країни-кандидата з боку Європейської Комісії.
Тож, перш ніж розпочати процес переговорів з ЄС про вступ, кожна країна-кандидатка має розробити і погодити з Єврокомісією такі дорожні карти.
От і Україна у межах вступу до ЄС підготувала три такі стратегічні документи, в яких виписані наші подальші реформи у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій. І надалі під час переговорного процесу ЄС оцінюватиме готовність України до вступу зокрема за нормативними, інституційними та адміністративними критеріями.
При цьому усі ухвалені Кабміном дорожні карти синхронізовані з нашими міжнародними зобов'язаннями та іншими стратегічними документами України.
*
Затвердження дорожніх карт у сфері верховенства права та реформи державного управління є умовою відкриття перемовин про членство в ЄС з Україною, тобто Кластера 1 "Основи процесу вступу до ЄС" (Fundamentals).
І тут для нас особливо цікава саме дорожня карта у сфері верховенства права, адже вона охоплює майбутні реформи у системі правосуддя, антикорупційній системі, сферах плюралізму і свободи ЗМІ, а також інші інституційні питання, пов'язані з системою стримувань і противаг.
Дорожню карту з верховенства права український уряд прийняв на основі вказівок, наданих у звіті про результати перевірки Європейською Комісією. Тут важливо, що фінальний текст цього документа – це результат тривалої роботи усіх зацікавлених сторін.
Після прозорого процесу змістовних консультацій між українською владою та європейськими партнерами, із якісним залученням експертів від громадянського суспільства, у тому числі й TI Ukraine, країна отримала значно кращий варіант дорожньої карти ніж перші версії цього документа. Зокрема, творці документа врахували наші рекомендації щодо проведення конкурсу ВАКС із залученням ГРМЕ, вдосконалення строків давності та механізмів процесуального контролю у корупційних справах. І, звісно, важливим досягненням є врахування пропозицій щодо запровадження відповідальності прокурорів за порушення підслідності.
Проте є й важливі речі, які, на жаль, не були враховані в дорожній карті. Наприклад, пропозиції надати надання керівнику САП можливості ініціювати провадження та погоджувати слідчі дії щодо народних депутатів. А ще в документі не вказано про необхідність запровадити конкурс на посаду Генпрокурора та створити конкурсні комісії з участю міжнародних експертів для добору керівників правоохоронних органів.
Не повністю враховані також рекомендації щодо розробки системи моніторингу тривалості розслідування та судового розгляду корупційних справ, удосконалення механізмів управління арештованими активами та заборони блокування такого управління через рішення судів некримінальної юрисдикції. І так само залишились без суттєвих змін і можуть бути вдосконалені заходи у сфері публічних закупівель.
Тут важливо, що низка важливих ініціатив у документі запланована лише на 2027 рік, що може уповільнити процес євроінтеграції та реформування системи кримінальної юстиції. Проте такі недоліки таки можуть ще врахувати, адже впровадження цієї дорожньої карти буде постійно контролюватися та регулярно розглядатися на міжурядових конференціях протягом усього процесу нашої євроінтеграції.
До кінця 2027 року, коли закінчуються терміни, прописані в дорожній карті, Єврокомісія уважно стежитиме за прогресом України в усіх сферах. І використовуватиме для цього всі доступні інструменти. Це можуть бути експертні виїзні перевірки з боку Комісії та держав-членів, діалог у рамках Угоди про асоціацію, включаючи поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі, та показники третіх сторін, де це доречно.
При цьому Єврокомісія регулярно інформуватиме Раду ЄС про прогрес України в будь-якій галузі під час переговорів, і зокрема під час представлення проєктів спільних позицій ЄС.
*
Дорожні карти ухвалили, і що далі?
Формально процес мав би відбуватися так.
Україні надсилають офіційний лист-запрошення, погоджений всіма членами ЄС, із запитом на отримання погоджених урядом дорожніх карт по верховенству права і реформі державного управління.
Європейська Комісія оцінює ці документи, після чого країни-члени ЄС одноголосно схвалюють дорожні карти.
Проте у випадку з Україною все інакше. Бо Угорщина проти.
Через блокування з боку Угорщини, лист-запрошення нам так і не надіслали, тому Україна прийняла рішення не чекати юридичного погодження з Брюсселю, а затвердила дорожні карти зі свого боку. Ці кроки повністю погоджені із владою ЄС і є частиною того самого "плану Б", про який не так давно говорила Кая Каллас, і який так добре описали у своїй статті журналісти "Європейської правди".
Але, хоч позиція уряду Віктора Орбана і гальмує весь процес нашої інтеграції в Євросоюз, потреба впроваджувати якісні реформи нікуди не зникне – адже без таких змін вступити в ЄС не вийде. Тому, маючи конкретний план, можна і варто діяти вже зараз, адже хто іде – той і дійде.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
