Виборча арифметика: 1 Парасюк = 47 Звягільських

Результати парламентських виборів – це не просто 450 депутатів (або 423 як цього року). Це гарний матеріал для аналізу та роздумів.

Українська правда запропонувала подивитися на карту електоральних уподобань українців.

Мені особисто приємно за мій рідний Херсон.

Херсон – український форпост

Пам'ятаю, як у ніч виборів 2004 року область змінювала свій колір: то блакитна, то помаранчева. У результаті перше місце все ж отримав Янукович. Але його результат тут був найменший серед південно-східних областей.

Результати 3-туру президентських виборів 2004 року

Цього разу проукраїнські та про європейські партії отримали у Херсонській області переконливу перемогу. Проросійський Опозиційний блок лише третій з результатом 10,39%. В усіх інших південно-східних областях представники інтересів Путіна посіли перші-другі місця.

Наскільки цей результат важливий? Цю відповідь знову ж таки можна отримати з карти. Область стоїть на шляху з ДНР до "кримнаш". Тож стратегічно важливо мати там проукраїнський форпост. І судячи з настроїв ми його маємо.

Мажоритарники: лідери та аутсайдери

Пропоную подивитися на деякі результати мажоритарників.

Цього року ми обирали 198 депутатів в одномандатних округах.

У середньому переможець отримав 36,63% або 27 828 голосів виборців.

Загалом усі переможці-мажоритарники набрали 5 509 942 голосів. Це у 2,2 рази менше, ніж переможці партійних перегонів. Шістка політсил, які подолали прохідний бар'єр, у сукупності отримали 12 202 109.

Якщо порахувати ці результати у відсотках, то партії переможці у сумі отримали близько 77,5% голосів виборців, які брали участь у голосуванні. Відповідний сумарний показник мажоритарників-переможців – 34,5%



Виходячи з результатів партій можна порахувати, скільки у середньому виборців представляють депутати, обрані за списками. Нагадаю, що таких депутатів 225.

Тож у середньому маємо, що за кожним депутатом-списочником "стоять" 54 231 українців. Це майже удвічі більше, ніж отримав "середній" переможець в одномандатному окрузі (27 828).

І лише 7 мажоритарників-переможців отримали голосів більше, ніж "середній списочник". Ось вони:



На чолі цього списку дві геть різні людини.

Володимира Парасюка ще рік тому мало хто знав. Сьогодні його результат демонструє, чого варті Вчинки.



Натомість Олександр Герега отримав широку підтримку "за конкретні справи". "Про те що 192 виборчий округ процвітає завдяки своєму представнику у парламенті Олександру Герезі знають чи не всі подоляни", – переконує місцева "джинса".



Також вільні люди вільної країни надали представницькі мандати наступним достойникам:

- Ярослав Дубневич, разом із братом Богданом заробляє на контрактах з Укрзалізницею, входив у ТОП-200 найбагатших українців;

- Юрій Дерев'янко, бізнесмен, який через своє підприємство "Арт-Майстер" пов'язаний з ЄДАПС;

- Олексій Порошенко, заступник гендиректора ПрАТ "Продовольча компанія "Поділля", син Президента УКраїни;

- Степан Івахів, співвласник ФПГ Континіум, учасник ТОП-100 найбагатших людей України;

- Тарас Юрик, банкир зі стажем, член спостережної ради ТОВ "Протекшн-Груп".

"Голоси Донбасу"

У майбутньому скликанні Верховної Ради "голосами Донбасу" будуть 17 депутатів (16, якщо ЦВК не визначить переможця у 59 окрузі). Перемогу їм забезпечили 225 тисяч виборців, тобто у середньому переможці одномандатних округів отримали 13,3 тисячі голосів. Лише у двох округах за межами Донбасу мажоритарники перемагали з меншою підтримкою виборців: у 131-му на Миколаївщині Олександр Лівік (Блок Петра Порошенка) набрав 13 058 голосів, у 184-му на Херсонщині Іван Вінник (також БПП) – 13 015.

7 переможців-самовисуванців мають підтримку, з якою можна йти працювати хіба що до райради. Але вони засідатимуть у Верховній Раді, представляючись "голосом Донбасу".



Данні для 59 округу вказані за результатами підрахунку 82,88% електронних підрахунків.

У цьому розрізі зазвичай згадують лише одвічного депутата Юхима Звягільського. Якщо порівняти підтримку "парламентського діда" з новим обличчям Парасюком, то вийде: 1 Парасюк = 47 Звягільських. А в Раді обидва матимуть рівні права. В усьому...

Легкі та складні перемоги

Пропоную ще одне порівняння результатів мажоритарників – отриманні відсотки.

ТОП-6 округів з найбільшими відсотками підтримки переможців вказують на те, що в цих випадках вибори були майже безальтернативними. Чому? Відповідь дають прізвища переможців.



А от справжні заруби сталися в округах, де кандидат-переможець отримав найменше відсотків підтримки. Менше 20% отримали 6 переможців:



У цих округах боротьбу за "золото" вели одразу 3-4 кандидата.

З огляду на ці випадки варто згадати історію з Києвом. Пам'ятаєте розмови про необхідність виборів мера Києва у 2 тури? Тоді це пояснювали тим, що меншість не може вирішувати долю більшості. Звісно, ті слова були популізмом і бажанням змінити виборчі правила під себе. Бо переконанні у своїх словах мали б запроваджувати систему з двома турами і для обрання депутатів-мажоритарників.

PS Усі данні з офіційного сайту ЦВК наведенні станом на 5.11.2014.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.