24 січня 2015, 20:02

Красний Партизан: втрати України та брехня полковника (ВІДЕО 18+)

- Привіт. Пам'ятаєш?

- Та звичайно. Як ви?

- У нас чотири вбитих та 9 полонених.


Такі дзвінки вбивають морально.

Зателефонував знайомий військовий. Два тижні тому бачилися. Пили чай. У Красному Партизані. Це та "сіра зона", яку "терористи не захоплювали". Офіційно.

Реальність інакша.

По-перше, є плутанина.

Красний Партизан, який на картах малювали Громадське та УП, це не той населений пункт, де ми втратили хлопців та позиції.



Карта від УП



Карта від Громадського

Коли два тижні тому ми за навігатором їхали зі Слов'янська у Красний Партизан, то теж заїхали у це селище. Воно настільки мале, що ми його проскочили за хвилину. Там дійсно ніяких блок-постів та військових не було.

Місцеві розповіли, що український блокпост знаходиться далі в напрямку Горлівки. І пояснили, де потрібний нам Красний Партизан.



На карті червоним обведений "хибний" Красний Партизан.

"Справжній", де ми зазнали втрат, знаходиться через дорогу від Верхньоторецького.

Червоним колом на карті я виділив місце розташування українського блокпосту на перехресті дороги Горлівка-Ясинувата-Донецьк. Цей блокпост стояв там кілька місяців. Уже його немає.


Ми дуже не полюбляємо дивитися та показувати російсько-терористичне відео. Але цього разу воно потрібне. Аби довести брехню окремих речників у Києві. Заради пам'яті загиблих.

Ось російсько-терористичне відео з захопленого блокпосту. Якщо вам складно сприймати кадри з загиблими українцями, то будь ласка, не дивіться!



На відео видно, як терористи з батальйону "Восток" вільно пересуваються територією. Якби вони були там 9 січня, коли приїжджала наша знімальна група, то чи повернулися б ми додому? Відповідь очевидна. Це одне з підтверджень, що ми втратили позицію у Красному Партизані.



Варто пояснити, чому свого часу я вирішив поїхати на цей блокпост.

Ще у грудні я побачив фото в соцмережах з Красного Партизану. На ньому – водонапірна вежа з трьома прапорами: ДНР, РФ та України. Окрім цього на російському телебаченні вийшов сюжет, як особа з мікрофоном російського каналу вільно спілкується з українськими військовими на цьому блокпосту.

WTF!!!!

Думав я. От і поїхали розбиратися на місці.

Виявилося, що український прапор вивісили місцеві сепаратисти. На своїй території. Вона починалася як раз через дорогу від Верхньоторецького.

9 січня місце російського триколора вже займав прапор казачків.

Сьогодні вже немає і синьо-жовтого.



Фото грудня 2014



Кадр з російсько-терористичного відео

Але навіть після цих кадрів з російсько-терористичного відео у мене були сумніви, чи дійсно це знімають розбитий український блокпост у Червоному Партизані.

Сумніви зникли, коли на відео виродки зайшли всередину будинку, де розташовувалися наші військові. Я там теж був. Побачив знайомі малюнки.

Є в мене кілька традицій з відряджень у зону АТО. Одна з них – фотографувати малюнки, які діти передають українським військовим.

Цього разу було сумно бачити ці малюнки знову. Тепер вони – трофеї...





Мої фото від 9 січня





Кадри з російсько-терористичного відео

Коли 2 тижні тому я був на цьому блокпосту, то порівняв ситуацію із 32-им блокпостом.

Цей "краснопартизанский" теж стояв на перехресті, і від нього також відходила одна "українська дорога" (на карті позначив синьою лінією) та три – "терористичні" (на карті позначені чорними лініями). Озброєння у наших хлопців було не краще, ніж на 32-му. У разі атаки з трьох сторін шансів у них не було. Нажаль.

Цей блокпост був важливим для нас. Він перекривав прямий шлях з Донецька на Горлівку. Об'їжджати його – це додаткові десятки кілометрів.

Ось так.

У цій історії є дві брехні.

Перша – з російсько-терористичного відео.

Особа з мікрофоном у руці щонайменше двічі маніпулює. Називає чотирьох українських військових бійцями Правого сектору (хоча сєпари добре знають, що це 20 батальйон), і каже, що з цих позицій українці обстрілювали Ясинувату (при тому, що найпотужніше озброєння наших на блокпосту – БМП).

До цієї брехні ми якось вже звикли.

Але коли речники-полковники відверто брешуть!

"Населений пункт Червоний Партизан знаходився у так званій "сірій зоні", яка не належала ані бойовикам, ані там не було українських позицій. Бойовики, зайшовши туди і виставивши свій прапорець, оголосили, що вони взяли нову територію. Насправді, вона була нічиєю і зараз залишається нічиєю", – наголосив Лисенко.

Може загиблі 4 українці у Красному Партизані також були "нічиїми"? НІЧИЇМИ???!!!

Після цього Лисенко має зникнути з інформаційного простору. У "сірій зоні" з'явилося чотири нові вакансії. Добровольці потрібні...

І ще.

Знайомий, з яким спілкувався телефоном, каже, що керівництво намагається приховати інформацію про полонених. Навіть від близьких. Це не те, на що сподівається кожен воїн...

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Харлан – легенда!

ЗО-ЛО-ТО! "Ми – олімпійські чемпіони!", – каже Харлан в камеру одразу після перемоги. І як же це неймовірно! Ми наздоганяли суперниць увесь поєдинок...

Fight!

Захоплююсь такими історіями! Коли все проти тебе. Коли не йде. Коли усе твоє спортивне життя та спортивна кар'єра стоять перед прірвою. Коли програєш 11-5...

Благали про допомогу – врятовані! Неймовірна історія з Херсона

Неймовірна історія з хеппі-ендом. На лівому березі Дніпра під Херсоном застрягла жінка з хлопчиком та дівчинкою. Вода поступово підіймалася, вони рятувалися на другому поверсі, на даху будинку...

Я потрапив у Херсон

Я потрапив у Херсон. Одразу зателефонував своїй редакторці Жені Моторевській, сказав, що буде репортаж з окупованого міста. Але чомусь вона такій новині від мене не зраділа...

Гол усього життя. За це і воюємо

За такі моменти ми любимо життя. Наприкінці матчу Динамо проти Евертона на поле вийшов ось цей чоловік. Він – вболівальник з Евертона. Але на поле він не вибіг, як іноді роблять фанати...

Легенди ЗСУ. Позивний "34"

Герой України танкіст Сергій Пономаренко має позивний "34" – по номеру його танка в АТО. Цю цифру "34" добре запам'ятали російські окупанти...