1 вересня 2015, 01:39

Терористи проривають внутрішній фронт

Під Радою стався теракт. Той, хто кидав гранату чи "гранату", від якої постраждали люди, є терористом. Ким би він не був учора, сьогодні він є терористом. А разом зі своїми "побратимами" – входить до терористичної організація.

Ось я так думаю.

І цим терористам мають інкримінувати в першу чергу ч.3 ст. 258 (теракт, який призвів до загибелі людини). Покарання: від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне.

Генеральна прокуратура іншої думки.

У відкритому ГПУ кримінальному провадженні ані згадки про теракт. Слідчі ГПУ побачили інші злочини:

• ст. 293 групове порушення громадського порядку (штраф або арешт до 6 місяців);

• ч. 2 ст. 294 масові заворушення, які призвели до загибелі людини (позбавлення волі на строк від 8 до 15 років);

• ч. 3 ст. 345 насильство щодо правоохоронця (позбавлення волі на строк від 5 до 12 років);

• ст. 348 вбивство правоохоронця при виконанні (позбавлення волі на строк від 9 до 15 років або довічне).



Місце теракту



Хто винен у цих діях?



По-перше, це активні учасники подій під Радою.

Ті, хто спочатку з палицями, а потім з димовими шашками та вибуховими пристроями йшов на бійців. Їхні дії не мають нічого спільного з боротьбою проти зміни Конституції, бо на той час депутати вже проголосували і розійшлися. Також їхні дії не мають нічого спільного з Євромайданом. Бо тоді українці протистояли силовикам, які побили студентів на Майдані, пізніше – мітингувальників на Банковій, а далі – почали вбивати людей на Грушевського та Інститутській.



31 серпня під Радою бійці Нацгвардії та міліціонери не проявляли активності аж до перших провокацій та нападів на них. Також мітингувальникам нічого поганого не зробили троє моїх колег, які постраждали від вибуху.

Для слідчих не має бути складним завданням розпізнати усіх активних учасників бійки під Радою. Фото та відео достатньо. Тож понести покарання мають десятки терористів та порушників порядку.

По-друге, це організатори акції під Радою. Тобто лідери різних організацій, які закликали до участі у мітингу та підбурювали на протиправні дії.

Насамперед йдеться про Свободу, Правий сектор та Радикальну партію. Їхні лідери вже встигли звинуватити "владу" у провокаціях.



Свободівці вже за годину звинуватили владу у теракті



Але саме ця трійка запрошувала прийти під Раду, потім почала нагнітати ситуацію, вдаватися до перших дрібних порушень, які перетворилися на справжнє бойове протистояння. Якщо ці пани на самій вершині гори запустили сніжну лавину, то не варто переводити стрілки на інших за те, що ця лавина зносить усе на своєму шляху.

Знову таки: для правоохоронців має бути справою честі притягнути цих "лідерів" до відповідальності. І в цьому плані дивно виглядає, що міністр пише блог з гучним заголовком "Обвиняю!", а звинувачений ним у злочині Олег Тягнибок чомусь не затриманий.



Слідчі дії на ганку Ради



Насправді, і правоохоронці винні у тому, що трапилося. Я навіть дивуюся, що ми так довго чекали на подібний теракт у центрі Києва, на внутрішньому фронті.

Поясню.

Ще восени минулого року на одному з блокпостів на виїзді із зони АТО спілкувався з СБУшниками. Вони зупинили машину нашої знімальної групи "5 каналу" для перевірки. На кінець один з них попередив: на третій Майдан не йдіть, звідси стільки зброї вивезли, що замість мирної акції буде справжня війна у Києві. Другий фронт. Який вже прорвало.

Більш ніж за рік відряджень у зону АТО у мене і самого були випадки, коли військові пропонували подарувати зброю. У дні "героїчного виходу з Дебальцевого" пропонували підствольний гранатомет. Я відмовився. А от хтось повернувся на Закарпаття з сувеніром. І набоями.

Чи зміг би я вивезти зброю із зони АТО? Легко. Шпаринки досі існують. У ніч з неділі на понеділок я повертався з чергового відрядження із зони АТО. Їхав нічним потягом. Без жодної перевірки. Прямо з потяга направився у Раду. Я без зброї. А хтось інший з цього самого потяга міг прийти з якоюсь сувенірною гранатою...

Так само без жодних перевірок потягом у березні 2014-го я виїжджав з Криму, а 26 травня 2014-го – з Донецька. Час іде, а шпаринку досі не закривають...

І хто подібні шпаринки закриє? Ті міліціонери та СБУшники, які допомагають у перевезені товарів та грошей через лінію розмежування?

Ніхто у Краматорську не замислювався, що привчаючи силовиків "працювати" в напрямку Донецька, можна отримати зворотній ефект? Коли цих самих силовиків вже інші будуть використовувати для "роботи" в напрямку Одеси, Харкова, Києва...

Ще одна провина правоохоронців у тому, що представники трьох згаданих вище організацій "еще не отсидели за то дело". Свободівці – за міністерські "харлєї" та постмайданних прокурорів, радикали – за викрадення та побиття людей, представники Правого сектору – за події у Мукачевому.

Тож разом із активними терористами, лідерами трьох організацій, які привели людей на протистояння, свою частину відповідальності мають нести і керівники МВС, СБУ, ГПУ. Бо не запобігли прориву внутрішнього фронту.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Харлан – легенда!

ЗО-ЛО-ТО! "Ми – олімпійські чемпіони!", – каже Харлан в камеру одразу після перемоги. І як же це неймовірно! Ми наздоганяли суперниць увесь поєдинок...

Fight!

Захоплююсь такими історіями! Коли все проти тебе. Коли не йде. Коли усе твоє спортивне життя та спортивна кар'єра стоять перед прірвою. Коли програєш 11-5...

Благали про допомогу – врятовані! Неймовірна історія з Херсона

Неймовірна історія з хеппі-ендом. На лівому березі Дніпра під Херсоном застрягла жінка з хлопчиком та дівчинкою. Вода поступово підіймалася, вони рятувалися на другому поверсі, на даху будинку...

Я потрапив у Херсон

Я потрапив у Херсон. Одразу зателефонував своїй редакторці Жені Моторевській, сказав, що буде репортаж з окупованого міста. Але чомусь вона такій новині від мене не зраділа...

Гол усього життя. За це і воюємо

За такі моменти ми любимо життя. Наприкінці матчу Динамо проти Евертона на поле вийшов ось цей чоловік. Він – вболівальник з Евертона. Але на поле він не вибіг, як іноді роблять фанати...

Легенди ЗСУ. Позивний "34"

Герой України танкіст Сергій Пономаренко має позивний "34" – по номеру його танка в АТО. Цю цифру "34" добре запам'ятали російські окупанти...